Трояндами виноградівці привітали матерів наших захисників

Серцем нашого міста давно вважається центральна площа Виноградова. Всі хвилюючі, пам’ятні, історичні дати і події завжди відбуваються тут. Все, що торкається нашого життя, неминуче пов’язане з цим місцем. Як належне, під кронами могутніх дерев, у честь полеглих на війні наших земляків, була установлена алея немеркнучої слави,  безприкладної солдатської доблесті і всенародної поваги та довічної їм пам’яті від потомків. На ній розмістили 47 фотопортретів наших незламних оборонців. На нас зараз уважно поглядають Іван Антолик і Віктор Афанасьєв, Василь Біланчук і Сергій Бондарєв, Василь Гаврильцьо і Дмитро Гриценко, Роман Головчак і Іван Густа, Михайло Демчик і Віктор Жовчак, Владислав Кіш і Ігор Клодзінський, Іван Копча і Микола Лемак, Олександр Роспопчук і Едуард Сверенко, Михайло Сухан і Едуард Чігор із ЗЗ-ох героїв України, які загинули лише з 24 лютого 2022-го по сьогоднішній день.

І кожного разу, на цьому місці хтось кладе свіжі квіти, або запалює лампадку, спиняється у хвилині мовчання, подумки дякує полеглим за подарований ще один спокійний день, за можливість дітей ранками поспішати на уроки до школи… Наче даючи кожному вбитому відповідь на німе питання: “Чи все Ти зробив, щоб наша Україна відбулася, за неї ми віддали своє життя!”

Не оминають цього священного місця і викладачі та учні Виноградівської мистецької школи імені Бели Бартока. Тому і не випадково, що саме вони задумали і розробили свій творчий проект: другої неділі травня, у День матері, у місті під Чорною горою, організувати і провести знакове культурно-мистецьке свято: “Вшануй маму захисника”.

І ось у цей недільний день перед мешканцями нашого міста гостинно розчинилися двері найдревнішого у Виноградові римо-католицького храму Святого Яна Капістрана. Мов живі струмочки, сюди почали стікатися, сходитись літні, зрілі і молоді містяни. Перші ряди у цій святині присутні відвели запрошеним на цю подію вшанування, матерям убитих на цій війні синів.

Концертний виступ до Дня Матері “Вшануй маму захисника” Аve Maria розпочав самодіяльний народний оркестр народних інструментів Виноградівського міського будинку культури, який із піднесенням і чуттєвим захопленням зіграв невмирущу “Мелодію” Мирослава Скорика (художній керівник оркестру – Заслужений працівник культури України Віктор Марушка). Треба справедливо віддати належне: ця людина ревно і самовіддано присвятила своє життя музиці, своїй улюбленій роботі. Віктор Іванович 34 роки незмінно керує школою мистецтв ім. Бели Бартока. Всі ці роки він активно працює з хорами і оркестрами народних інструментів, ревно і самовіддано пропагує між населенням Виноградівщини, області та близького зарубіжжя класичні і сучасні твори вітчизняної і світової музичної спадщини. У всьому домагається філігранної точності і чистоти звучання виконуваних творчим колективом відібраних творів. І це одразу відчувається на тому, як публіка тепло і щиро сприймає кожен виконуваний номер концертної програми.

Ведуча Наталія Сорводі розповідає, що війна торкнулася кожної людини. І клич “Слава Україні!” – “Героям Слава!” для кожного з нас набув нового, чуттєво глибоко і заново усвідомленого, серцем осмисленого значення.

На свій захід ми запросили матерів, дружин, сестер, коханих і дітей, які на війні втратили найдорожчих і найрідніших своїх. Вона оголошує хвилину мовчання… Хай пам’ять про них гуртує, єднає всіх нас та додає сили і волю, жагу до життя, наснагу примножувати трудову славу і міцність, подальше процвітання власної держави.

Оркестром виконуються дві частини “Реквієму” композитора Карла Дженкінса із чарівним соло учениці Корнелії Шпірь. Час не лікує душевних ран і не рубцює, не притуплює біль утрати. Тому так виразно і щемно залом сприймається аранжування мелодії “Там, біля тополі, калина росте” Петра та Павла Солодух з гурту “Еней”, яку грає оркестр скрипалів (керівник – ст. викладач Маргарита Телек). Травень нагадав нам, що у кожного із нас є три матері: ненька Україна, громадянами якої ми є; Матінка Пречиста, яка благословила у хресну путь свого єдинородного Сина – спасителя людства і під надійним материнським покровом якої ми постійно перебуваємо, живемо, трудимось, творимо; і рідна наша матуся, яку ми не вибираємо. Вона нам дана самим Творцем Вселенної і дає нам життя, любов свою і ласку, турботу, і вчить, як жити на цім білім світі, щоб бути корисними державі і людям.                                                                                    

Камерний хор викладачів та учнів мистецької школи виконує невмирущий духовний твір Цезаря Франка “Паніс ангелікус”. Світлом і добром в кожному з нас відгукуються нескінченна за життя материнська увага, турбота, терпіння, її свята і жертовна відданість, готовність ціною власного життя закрити від лиха свою дитину. Зараз для матерів, присутніх в омоленому віками залі цього древнього храму, що пережив набіги кочівників і не раз піднімався з колін, заново воскрешав святу Христову віру, звучить виконуваний оркестром “Королівський вальс”, Генрі Манчіні та “Вальс” короля оперетти, Франца Легара. 

Ведуча Наталія Юліусівна Сорводі дякує матерям за недоспані ночі, за турботливі і ласкаві руки, найчутливіше серце, в якому ніколи не згасає любов. І все найдорожче стоїть за її словами, бо у світі усе починається з МАМИ. Оркестранти підсилюють усе сказане зараз про наших мам твором Пітера Мартіна “Інтрада”.

З давніх-давен уславилася наша Україна піснями. Супроводжувала вона кожну людину по житті від колиски до її відходу у небесні виміри – у вічність. Народ створив понад півтора мільйона народних різножанрових пісень. Аби їх усіх переспівати було б замало повноцінного людського життя. Одна з них, улюблена в народі “Ой, чий то кінь стоїть”. В цьому залі зараз її озвучує акапельний багатоголосий спів жіночого камерного хору викладачів та учнів мистецької школи імені Бели Бартока. А вже як доповнення до пережитого від народної пісні враження оркестр народних інструментів дарує присутнім мелодії оркестрового твору на народну тему Юрія Польового “Намисто” та хорове виконання “Надійшла весна прекрасна” Богдани Фроляк. Завершальним акордом свята Матерів наших захисників стає мить, коли із запашними червоними трояндами вихованці мистецької школи входять у зал і підносять їх матерям наших безсмертних звитяжців. Хвилювання і ніжний трепет цієї миті передається всім у залі присутнім, які стоячи аплодують матерям, які виховали синів і дочок, гідних всенародного вшанування. Мабуть, найкраще це зараз проявляється у пісні Тараса Петриненка “Господи, помилуй нас”, яку виконують солісти Світлана Гнетило та Янек Сакалош, під музичний супровід народного оркестру та камерного хору викладачів і учнів і, стоячи, підхоплює вся зала, акустичного по чистоті звучання і відтворенні цієї мелодії Божого храму.

“Вівальдіаною” Петера Мартіна та зачаровуючим соло на трубі Івана Кормоша в “Мій путь” Френка Сінатри оркестранти завершують концертну програму і отримують заслужені гарячі оплески за високопрофесійну гру і ту велику насолоду, яку подарували слухачам, присутнім на цьому неповторному культурно-мистецькому святі “Вшануй маму захисника” Аve Maria.

Марія КОНКІНА, 

очільниця Виноградівського відділення ГО “МАЛІЖ”