Рушниками стеляться їхні дороги і піснями радують людей

ПодіїРушниками стеляться їхні дороги і піснями радують людей

Рушниками стеляться їхні дороги і піснями радують людей

Виноградівцям  надовго запам’ятається цьогорічне 18-те травня  –  ДЕНЬ ВИШИВАНКИ. У саду сімейного ресторану “Пузатий шеф” увагою гостей і присутніх заволоділи військові, які прибули у Виноградів з цікавою і різноплановою концертною програмою під девізом “Наша зброя – музика”. Після гастролей на Сході України вони вирушили в турне по західних областях. Виноградів – третє місто, де зараз виступає Концертний військовий оркестр Державної спеціальної транспортної  служби Міністерства оборони України. До приїзду в Закарпаття  оркестранти побували в Трускавці, де виступали перед пораненими на війні побратимами, які  зараз проходять тривале лікування в реабілітаційних центрах  і мають особливу потребу  в людській увазі і підтримці.

Весь склад оркестру – 30 чоловік. Всі, як на підбір: молоді, змужнілі,  талановиті, щиро закохані в музику, пісні і танці, дотепне і влучне слово, яким так багата наша материнська рідна мова.

Люди у військовій формі одразу заволоділи увагою присутніх. Існує оркестр 21 рік. Весь цей час ним незмінно керує умілий диригент, полковник Богдан Задорожний. Понад 200 концертних номерів у  репертуарі цього уславленого колективу. У мирні роки військовим оркестрантам випало виступати в Данії, Нідерландах, Бельгії, Швейцарії, Франції, Німеччині. Їхню професійну виконавську майстерність високо оцінили зарубіжні глядачі, які почули патріотичні, авторські і народні ліричні, популярні стрілецькі, козацькі, повстанські пісні, мелодії портової Одеси, степових та карпатських просторів.

З початку війни оркестранти замінили музичні інструменти на зброю і поповнили ряди захисників. Майже 70 відсотків нинішнього особового складу колективу пройшли військовий гарт у важких боях. Брали активну участь у обороні рідної землі від ворожої навали. Бачили спопелені війною села, зруйновані противником державні інфраструктури, житлові масиви, навчальні та культурно-мистецькі заклади, медичні установи, духовні святині…  У серпні 2022-го року командуванням Збройних Сил України було прийнято рішення: відновити роботу Концертного військового оркестру Держспецтрансслужби Міністерства оборони України.

За короткий час  новостворений колектив оркестру підготував змістовну концертну програму і розпочав свої гастрольні поїздки по Україні. Військові музиканти понесли свій запал і відчуття душевної гармонії, переконливе розуміння, що армія і народ – єдині, світло душі і твердої надії, що перемога буде за Україною.

Втомлені боями воїни під Херсоном, Запоріжжям, Кривим Рогом, Миколаєвим, Снігурівкою та іншими гарячими точками Луганщини, Донеччини, Сумщини  оживали, заряджались від оркестрантів тим позитивом, насолодою від заново пережитих приємних миттєвостей, які в собі несли концертні номери, що ніби воскресали з мирних років і нагадували бійцям про тих, хто терпляче чекає  їхнього повернення з війни живими…

Площадку, в саду сімейного ресторану “Пузатий шеф” швидко заповнюють оркестранти. Ще мить і руки диригента дають надійний імпульс до початку виступу. На єдиному подиху працює зараз цей злагоджений організм. Начальник військового оркестру, полковник Богдан Задорожний представляє членів свого колективу, окремих виконавців концертних номерів; Віктора Сухомлинова з Маріуполя, Ігоря Прожогу з Попасної Луганської області, Данила Фасолю з Запоріжжя, Віктора Ткаченка з Кривого Рогу, де взимку від викидів  газів сніг стає червоним, Олександра Свириденка з Маріуполя, який 30 січня 2022-го став учасником пісенного шоу “ГОЛОС КРАЇНИ”, що проходив у  Києві і на мільйонну аудиторію вболівальників України виніс виконувану ним пісню “О, мамо”… Зливою вдячних оплесків глядачі зараз щедро нагороджують  цього співака за проспівані ним пісні  “Стефанія” та “Я піду в далекі гори”… На його місці  одразу виринає і опиняється  весельчак, жартівник, дотепний балагур Роман Назипов (псевдо “ГАРРІ”). Для присутніх на концерті людей він уміло і дотепно зараз розповідає байку “Сказ про дурника Івана”. По скільки музикантам частенько випадає виступати на відкритій місцевості перед бійцями, окремо були сформовані диксиленд “Джокер” та гурт “Теплі голубці”.  Тепер своєю грою вони супроводжують авторську пісню Олександра Свириденка “Моя маленька принцесо”. Під цю чарівну мелодію на площадці з’являються танцювальні пари. Разом з дорослими насиченість свого гарного настрою проявляють і діти, які у властивому їм захваті теж активно проявляють свої емоції і разом з ними ритмічно рухаються, пританцьовують.

У складі оркестру виділяються дві симпатичні Катерини – Шевченко та Грюкало, обидві – саксофоністки. Дуже тепло сприйняли присутні виступ підполковника Івана Шерстюка, який на фортепіано зіграв мелодії улюблених в народі ліричних пісень “Рідна мати моя”, “Два кольори”, “Шаланду”. Олександр Свириденко дарує присутнім авторську “Іра, Ірина, Іруся”. Серед присутніх слухачів є Іруся, яку військовий запрошує до танцю. За цією парою попливли десятки  інших. З присутніх на концерті вихопила пару близьких мені знайомих  Івана Дорогія який приїхав на відпочинок з війни та його збуджену і  щасливу від приємної несподіванки молоду вродливу дружину – медичку Вікторію Ком’ятій.

З неослабною зацікавленістю глядачі сприймають жартівливі танцювальні етюди Віктора Сухомлинова, який дуже вдало супроводжує майже всі номери концертної програми. Заслужений спіх випав на долю Андрія Лавріва, Миколи Щокіна, які гарно вписалися в сольні номери оркестру. “Батько наш Бандера, Україна – мати”, яку співає соліст Олександр Свириденко. Лунає клич “Слава Україні!”, “Героям Слава!”, “Слава нації !”, “Смерть ворогам!”, “Україна понад усе !”

З свого військового життя соліст Олександр Свириденко виконує жартівливу пісню “П’ятниця”, яка стає сірим будням рятівницею і розважальницею, що  знову зарядить бадьорістю і добрим настроєм і придасть охоти до подальшої служби і життя. Коли  наступним номером ведучий оголосив пісню “Ой, у лузі червона калина похилилася” всі наче чекали цього. Разом з оркестрантами її захоплено співають всі глядачі. Такий собі зведених хор вийшов. Наче на одному подиху завмерли останні акорди її.

Керівник оркестру дякує  виноградівцям за барвисті вишиванки, від яких дихає святковістю, за невимушено щирий, теплий і гостинний прийом. Бажає всім нам жити під мирним небом. Дочекатися Перемоги! З радісним настроєм і великим задоволенням глядачі вдячно проводили музикантів з такими щирими побажаннями: “З нетерпінням чекатимемо наступного Вашого приїзду! До  нових зустрічей!”

Марія КОНКІНА,

очільниця Виноградівського відділення ГО  МАЛІЖ

Фото: Алла Кайзер

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети... Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва