Життя триває…
Образок 1 А дощі йдуть слідом, падають на плечі, косять не сіяне ними зерно. Забиваючи цвяхи у давно спорожнілі вже вікна, наповнюються криниці сльозами чистими. А назавтра – буде, як колись, – спочатку… І дощі будуть попереду, життя полем – слідом. Образок 2 І буде життя як початок. І буде життя – довге як кінець. І буде життя – полем… І не поле перейти. І будуть звуки. що у слова зіллються. І будуть слова, що до слова прийдуть, музикою – лунатимуть, звучатимуть – тишею. Слова – іржею на губах – виводить пісню.
Роза Софілканич-Марусенко
Софілканич-Марусенко Роза
Роза Софілканич-Марусенко закінчила історичний факультет Ужгородського національного університету. Викладала історію мистецтва в Мукачівській ДХШ ім М.Мункачі. Член Спілки журналістів України. Працювала позаштатним кореспондентом газет «Панорама», «Срібна земля». Автор поетичних збірок «Вернісаж», «Осінь у дзеркалах», «Закоханість», «При світлі дня», «Штрихи до портрета». Проводила літературно-творчі зустрічі з учнями Мукачівської СШ 1. Являється ініціатором проведення поетичних екскурсій містом для учнів шкіл, як до прикладу з з юними читачами Мукачівської міської б-ки ім.Духновича та учнями старших класів Мукачівської СШ 1 , в листопаді 2022 року.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.