Дивопис. Імпасто експонує роботи художників краю

Восьмий жовтневий день вимальовував власні акварельні проби чорнил, олівців та фарб то в сонячних тонах, то у напівтіні дощу, то у вітряних вкрапуваннях осіннього подиху. Партитура недільного дня звучала ніяк інакше, як по-мистецькому розливаючи навсібіч колорит усмішок тих людей, які творять дивопис. Саме дивопис, це не описка, а визначення результату діяльності художників. Зрештою, 2 неділя жовтня визначена як День художника.

Старші й молодші, аматори й професіонали… однаково пооцінювачі життєвої стезі, що дає силу жити. Творчість, як життя.

Виноградівська виставкова зала “Імпасто”, що до речі, цими днями святкує 10-ти річчя від заснування, експонує роботи 35-ти майстрів пензля не виокремлюючи кожного з них, а підносячи у когорті філософів писати фарбами свідомості. Ось така вона колоритна філософія сприйняття світу зовні та всередині себе. Адже кожне полотно ілюструє ту, чи іншу мить споглядання творця, що застигла між проміжком часу.

Серед учасників такі імена: Ольга Гал, Олександр Шандор, Михайло Погоріляк, Маріанна Гаврило, Альона Стасюк, Владислав Беланінець, Діана Добош-Брода, Маргарита Тегзе, Габріела Тегзе, Золтан Дудаш, Валентина Костьо, Оттіло Ковач, Ірина Товт, Федір Сільваші, Іван Токач, Василь Гудан, Олександр Етвеш, Ольга Тіводор, Олександр Маринич, Ганна Горват, Гелена Матій, Денис Маренчак, Петро Коцан, Борис Корнієнко, Іван Гецко, Володимир Симулич, В’ячеслав Попович, Генці Тіводор, Любов Логойда-Шпак, Олег Омельченко, Неля Трубнікова-Омельченко, Іван Бровді, Павло Кутлан, Габор Гомокі.

Тільки подумати, з кожним з них я знайома, я – пересічна виноградівчанка. З багатьма з них, свого часу, писала інтерв’ю… знаєте, рукописи їхніх думок незрадливо застигли у моїй свідомості назавжди, бо кожен з них то є особистість опосередкована життям, що не змушує працювати над твором але спонукає творити власні світи та виміри. Їхні акварельно-живописні, світи, світи різьблені в дереві та виліплені з глини і навіть створені в мотивах флористики та скульптури… захоплюють у вир подиву від багатогранності, багатозначності, багатоликовості. От і дивуюся. Бо таки, людина – творець, лампадки наших душ світять у безтямі буремного ритму існування жевріючи життям.

Сьогодні, і вчора, і завтра… завжди творчі вогники творчих людей запалюють справжні вогні розуміння життєвих пріоритетів. Саме тоді кожен з нас малює власну мить – хочеться дихати на повні груди, хочеться жити і дивуватись дивопису. Дякую вам, художники, просто за те, що ви є. Навіть полишаючи цей світ ви є… застиглі у миті споглядання.

Виставка приурочена до Дня художника триватиме впродовж місяця. У галереї “Імпасто” вас завжди радо зустріне адміністраторка, та й разом з тим художниця/письменниця Валентина Костьо. Впродовж 10-ти років вона, наче маленька, але значуща Повітруля, захоплює у свій вир наснаги жити й творити.