Просто мені так хочеться

І нехай буде так сьогодні і повік віків

Нехай же твої очі відкриються і ти взрієш те, що бачу Я.
Нехай же твоє чуття освоїть запах Всесвіту і ти приймеш те, що Я.
Нехай же серце твоє омиється сльозами і паче возрадується так, як радію Я.
Нехай же зійдеш на землю обітовану босими ногами в одежі з сумління, як ступаю Я.
Нехай же ти овсятишся іменем Моїм, як освячуюсь Твоїм я. 
І нехай буде так сьогодні і повік віків.
Знаєш, щоразу, коли ти впускаєш мене у свій вимір я ніяковію, наче дівчисько. Знеструмлюю потойбічні анонси неіснуючих демонів й поринаю у стан летаргічного сну. Довкола мене усе інертне: люди, нелюди, планети, зірки… усе рухається від мене від Твого імені в мені. Я спостерігаю сонцезлети і сонцепадіння. 
Для чого?
Ні для чого. Просто мені так хочеться. Я нарешті зрозуміла силу бажання – нехай же Твої очі відкриються і Ти взрієш те, що бачу я.
Нехай же Твоє чуття освоїть запах Всесвіту і Ти приймеш те, що я.
Нехай же серце Твоє омиється сльозами і паче возрадується так, як радію я.
Нехай же зійдеш на землю грішну босими ногами в одежі з сумління, як ступаю я.
Нехай же Ти овсятишся іменем моїм, як освячуюсь твоїм Я. 
І нехай буде так сьогодні і повік віків.
Амінь.

Світлана КЕДИК

ВЕЛИКЕ СТИХАННЯ.Зміст