Буде в Україні, вільній Україні без ворогів спокій

ПодіїБуде в Україні, вільній Україні без ворогів спокій

Буде в Україні, вільній Україні без ворогів спокій

Довго і ретельно хористи працювали над підбіркою, вдало запропонованих нам нашим керівником Віктором Івановичем Марушкою, нових і відібраних та добре знайомих нам з дитинства колядок. Серед них були і такі з якими колись наші батьки, юні “звіздарі”, молодіжні та чоловічі колядницькі гурти, з появою першої на небі зірниці, у Святвечір, дружно, збуджено і радісно ходили по селу: від хати до хати, з двору до двору, щиро світові сповіщаючи добру новину і вдячно прославляючи славу появи на світі Божого Дитяти. Коли підійшов час, вирішили хористи поколядувати для людей і вільно переміщених війною осіб, які на даний час проживають у пансіонаті для людей похилого віку під схилами Чорної гори, у Виноградові. У визначений день і узгоджений час, до воріт першої міської ЗОШ водій автотранспортного підприємства Іван Алексик підігнав автобуса, гостинно відчинив передні і задні двері та запросив співаків до салону. 40 років за кермом; різних перевозив пасажирів, на ближні і дальні відстані, але Іван Васильович щиро зізнався, що найбільше задоволення від роботи має, коли перевозить людей, що живуть популяризацією і музичним життям.

Ми і незчулися, як непомітно виїхали за межу міста і опинилися на вулиці Персиковій, 49. Нас провели на другий поверх, у бібліотеці швидко переодягнулися і, вже готові до виступу, попрямували до просторої кінозали. Нас приємно вразила святкова атмосфера: прибрана, сяюча, вся у яскравих вогнях, Новорічна красуня-ялинка, розписані барвисті декорації, провисаючі і зібрані в пучок мохнаті гірлянди та приємні всім вітальні слова гасла: “З НОВИМ – 2024-м РОКОМ”. І ось, у залі свої уподобані місця займають молоді та літні люди, очікуючи від прибулих зараз хористів приємного дива. Тут раді всім, хто їх провідує, знаходить час, щоб поспілкуватися, а ще більше, поділитися радісними новинами, настроєм чи гарним співом або танцями.

Ведуча Ольга БАРНИЧКО вітає присутніх у залі людей з небувалим у цьому році РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ, яке в Україні вперше святкували вірники східних і західних обрядів. Легка задума на лиці нашого керівника хору Віктора Івановича змінюється уважним і зосередженим поглядом на всіх членах колективу і в залі лине “Привітальна”. Присутнім в залі глядачам припала до душі гармонізація А. Авдієвського “Добрий вечір тобі, пане господарю” та чотириголосо озвучена колядка “В Вифлеємі новина”. Наповнилась духмяном  меду і кутею хатина, де старого і малого чекає святкова вечеря і на столі – дідух та батькове віншування: “Христос родився”, так гарно передані в колядці “Дивная новина”. Мабуть краще не передати і не оспівати тої радості, коли ясні зорі небо все укрили і нашу всю землю цим сяйвом залили, щоб мир і щастя прийшли назавжди до людського порогу нагадує нам колядка “Щедрий вечір”. Небо і земля нині торжествують, бо люди з ангелами і трьома царями, у стаєнці, між худобою, зі своїми душевними дарами вдячний поклін малому Ісусу зараз приносять. До виступаючих на святковій сцені хористів приєднується вимушена війною переселенка із Запоріжжя Олександра Іванівна Лисаковська, авторка кількох поетичних збірок, яка зараз так переконливо і щиро декламує, написані у Виноградові, нові свої вірші: “Круги життя” та описуючий пережиті нею від 24 лютого 2022-го  по нині всі жахи, втрати і біль вірш “Війна”. Зараз, у заключній колядці, звучать переконливо ці правдиві слова: “Хай наша колядка на весь світ лунає! Перемога буде! Ми її здобудем! Христос ся рождає!”.

Весь зал дуже піднесено сприйняв виконану хором пісню “Ой, у лузі червона калина”. Керуюча установою для людей похилого віку та з фізичними вадами Наталія Микуляк щиро подякувала Заслуженому працівнику культури України, керівнику хору ветеранів праці Виноградівського МБК, Віктору Івановичу Марушці та всьому творчому колективу за отриману від виступу насолоду і нагадала, що двері закладу завжди гостинно відчинені для таких бажаних гостей, які наближають усіх глядачів до найпрекрасніших музичних надбань сучасної і класичної, вітчизняної та світової культури і побажала всім щасливого Нового 2024-го року та здійснення найзаповітнішого бажання на фронті, суходолі, в небі і на морі – МИРУ І СПОКОЮ УКРАЇНІ НАВІКИ!

Марія КОНКІНА

Очільниця Виноградівського відділення громадської організації Міжнародної Академії літератури і журналістики

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети... Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва