І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі

Ця незвичайна подія приємно сколихнула молодь нашого міста. Звістка про те, що з театралізованим концертом, приуроченим 210-ій річниці з дня народження Тараса Шевченка “Шануймо слово Кобзаря”, з Ужгороду до нашого міста їдуть студенти Академії культури і мистецтва, швидко облетіла Виноградів. І день справді видався напрочуд сонячним. І настрій опанував усіх піднесений, і гомін юні справді весняний. Живими струмочками до міського будинку культури подалася учнівська, студентська і робітнича молодь. Коли комфортабельний автобус припаркувався на відведеному місці, гості дружно повиходили з салону. Одразу всі попрямували в гримерну, щоб швидко переодягнутися, підготуватися до виходу на сцену.

В переповненій юнаками та дівчатами залі вже вільних місць не було. Увага всіх була прикута до сцени..,. Перед аудиторією з вітальними словами виступили ректорка Академії культури і мистецтв Наталія Шетеля, керуюча справами Закарпатської обласної ради Мирослава Ливч та заступник Виноградівського міського голови Віталій Любка. На сцену піднімаються учасники програми…

І голос той, і ті слова ідуть між люди

В історії кожного народу є постаті, оповиті невмирущою всенародною любов’ю, честю і славою. Для нас таким є апостол правди і безсмертний Кобзар – Тарас Шевченко. Його спадщина переступила віки і стала однією з недосяжних вершин людського генія. Син кріпака, його нелегка доля – це частка історії нашої Батьківщини. І як проникливо зараз лунає в залі голос майстра слова О. Куцика:

“Ну що б, здавалося слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!…Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть між люди!…”

Ведучі продовжують мову про те, що наша ненька-Україна зараз знаходиться в драматичному періоді боротьби за свою Свободу і Незалежність. У цім протистоянні із збройною агресією Росії, її повномасштабним вторгненням на українську землю мужньо стоять наші воїни Збройних Сил України з числа кращих синів і дочок, нев’янучого цвіту нації. Нелегко дається ця тривала затяжна війна. Україна оплакує полеглих своїх захисників, які не повернулися із бою. Своє життя вони віддали за нас, за наше світле майбутнє, за свою рідну землю, зрошену молодою кров’ю. Чітко відбиває метроном оголошену хвилину мовчання… Стоячи, присутні в залі вшановують світлу пам’ять своїх героїв, героїв України.

Піднесено і урочисто звучить гімн України. Його виконує хор здобувачів вищої освіти Академії культури і мистецтв (керівник і деригент Андрій Тазінгер). В особі Тараса Шевченка український народ правдиво проявив свої найкращі людські духовні сили і через його талант, як співця свого часу, ми знайомимось з кріпацьким життям селян, звичаями і традиціями нашого народу, його невиспіваню душею і неміліючими скарбами здобутків, відшліфованих мозолястими руками і повсякденною непосильною нуждою і працею.

На одному подиху присутні в залі сприймають виконану хором пісню на слова Тараса Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий”. Треба відмітити, оцінити і віддати належне співакам: їхню високу професійну виконавську майстерність і філігранне зчитування помахів у русі рук самого диригента, який вчасно нагадує виконавцям, де саме стишити чи на півслові завмерти, а де дати волю наростаючому в пафосному звучанні тексту самих у пісні слів. І знову звучить вірш “Дивлюся, аж світає, край неба палає”… На сцені – хореографічна замальовка “Вербова дощечка”, яку так грайливо, задушевно і пластичо виконують і захоплююче відтворюють третьокурсниці факультету хореографічного мистецтва (постановка Єлизавети Бабяк).

І знову звучить Тарасів вірш “Мені однаково”… Його змінює заворожуючий глядачів танок “Хустка довбуша” у виконанні ансамблю народного танцю “Кольори карпат” (керівник М. Шитів та педагог-репетитор Є. Бабяк, обоє Заслужені працівники культури України ). “Сонце заходить, гори чорніють” – виразно декламує вірша читець. А вже на сцені вокалістка Л.Слісенко, вихованка Заслуженого працівника культури України В. Зелінка з сучасною патріотичною піснею “Сини України”, яка сколихнула емоції глядачів своєю глибиною і правдивістю нашого сьогодення. Цього ж, вимогливого до своїх вихованців наставника, учениця Таїсія Карпа співає пісню “Очі україни”. Вадим Конніков задушевно і проникливо відтворює пісню “Янгели”…

І світ ясний, не вечірній новий засіяє

Скільки емоцій і вражень, захоплення і подиву у глядачів викликали виступи учасників ансамблю народного танцю “Кольори карпат”, які блискуче протанцювали “Гопак”. Неймовірні враження і насолоду присутні отримали від співу Артема Позднякова, який так чутливо і проникливо виклався в пісні “Чорнії брови, карії очі,темні як нічка, ясні як день”… Учасники ансамблю сучасного танцю “Акцент” (керівник Заслужена працівниця культури України Ірина Шевцова) порадували глядачів змістовною хореографічною постановкою “Веснянка”. У постановці Єлизавети Бабяк та неповторному виконанні викладачів факультету хореографічного мистецтва А. Качур та Н. Йордан молоді виноградівці побачили неймовірно чуттєву і проникливу хореографічну замальовку “…А буде син і буде матір”. І знову звучить невмируще слово Кобзаря, його вірш “Минають дні, минають ночі”. Його зараз так виразно декламує студентка викладача сценічної майстерності, Заслуженого працівника культури України О. Шипа – талановита В. Молнар. Її останні слова: “І світ-ясний, не вечірній новий засіяє”, – гаснуть у бурхливих оплесках глядачів. Тепер овація наростає. На сцені чітка, ритмічна бравада! Відзивається, оживає стукіт барабанних паличок. Це на сцені з’являється ансамбль мажореток “Калина” (керівник і постановник – Заслужена працівниця культури України, викладач Ірина Шевцова). Під їх торжествуючу і звитяжну ходу виходять стрільціі козаки з шаблями, показуючи свою звитягу, відвагу, бойові навики і спритність, неперевершену майстерність характерників. Своїх коханих радо привітають дівчата. І вже тісно стає цьому молодецькому запалу, силі і вільнолюбства, бо саме таким є наш, збратаний жагою до волі, свободи і незалежності нескорений та невмирущий славний український народ. Його віддані. вірні сини та дочки і зараз з честю відстоюють наше мирне небо, ясне сонце, безжурне дитинство, мир і спокій у душах людських!

Шевченку шану віддали і до патріотичних мотивів душею припали…

Цей творчий захід у рамках реалізації договору про співпрацю між Виноградівською міською радою та Закарпатською Академією культури і мистецтва став реальним доказом актуальності і духовної цінності у збереженні, примноженні і популяризації культурної спадщини нашого народу, його першоджерельних витоків національної свідомості і патріотичних почуттів у нашої молодої генерації, якій ще випаде воювати, наближати світлий ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ, відбудовувати зруйновані в пожарищах бойових дій села і міста і прокладати свою стежину до світового олімпу культури і мистецтва де Україні буде відведене чільне місце. У нас – справді талановита від Бога молодь! Нам є на кого покладати свої надії!