Ніяким  ворожим силам не здолати наш збратаний народ

ПодіїНіяким  ворожим силам не здолати наш збратаний народ

Ніяким  ворожим силам не здолати наш збратаний народ

Останню суботню днину, а саме 27 квітня, довго згадуватимуть сотні людей та місцевих прихожан, які були запрошені до Виноградівського кафедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці, на вулицю Михайла Лучкая, 2. І не спроста. Вперше, за час війни, тут зібралися всі старші в родині близькі і рідні, передчасно посивілі матері, молоді, повдовілі дружини, у смуток огорнуті  сестри, осиротілі війною діти з Берегівського, Хустського та Рахівського районів, щоб вшанувати пам’ять своїх полеглих на війні воїнів окремої 128-ої  гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Їх посмертно нагороджено орденом “ХРЕСТ ГЕРОЯ”, який вручатимуть їхнім рідним. Ця висока нагорода залишиться в багатьох родинах як доказ прояву непохитної мужності, солдатської стійкості, бійцівської відваги та незламності людського духу.

“ХРЕСТ  ГЕРОЯ” –  найвища нагорода, яку започаткували бойові побратими   24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила спільно з Всеукраїнським об’єднанням  “Ми – українці”. Нею нагороджуються  найвідважніші  бійці, які  проявили себе на війні  і полягли на полі бою, поклавши найцінніше  –  своє молоде життя на  вівтар незалежності і волі, за вільну державу-Україну і світле майбутнє свого народу. З метою увіковічення пам’яті  і даних про кожного нагородженого військовослужбовця робиться  окремий запис в книзі пам’яті, яка довічно зберігатиметься в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла УГКЦ у місті Львові.

Спільну молитву за нагороджених у храмі провели прибулий з Ужгороду владика  Ніл, декан, отець Мирослав Сипко, священики Августин Сокол та  благочинний Берегівського та Виноградівського районів Михайло Савко, військовий капелан, прибулий на цю подію з передової  Іван Ісаєвич.

До організації цього  хвилюючого урочистого заходу долучилися представники органів державної влади Віталій  Матій та Віталій Любка. Вони щиро подякували батькам за те, що виховали таких синів, справжніх  ГЕРОЇВ, які на Сході  і на Півдні, де тривають затяжні бої  надійно тримали  оборону. Низький уклін  матерям, які спільними молитвами  підтримували бойовий дух  воюючих  своїх дітей…

Під високим  склепінням храму  лунають духовні  пісні: “Боже  великий  єдиний”, “Моліться люди всі до БОГА”,  “Радуйся невісто неневісная”, “Під твою  милість прибігаєм “,  які так  гармонійно злагоджено і співзвучно зараз  виконує   чотириголосний хор цього  храму, у складі 30 співаків. Ним уміло керує Наталія   Михайлівна Боднарюк. У почесній варті стоять прибулі на цю урочистість учасники організації “Пласт  Ужгород”. Приїхали вони сюди не спроста. Зараз, близько 700  пластунів на цій широкомасштабній війні боронять Україну. Інші члени цієї     молодіжної  організації  теж багато роблять для  ПЕРЕМОГИ. Широко розгорнули дієвий волонтерський  рух та  гуманітарну  діяльність. Ця  організація  існує 112  років. За цей період цю школу змужніння  пройшли  сотні юнаків та дівчат.  “Всі вони  стали свідомими громадянами України…” –  про своїх пластунів захоплено  розповідає зв’язковий куреня під номером 45  імені   князя  Федора  Корятовича,Іштван  Удут. 

На прилягаючій до храму території пластуни розбили наметове  містечко. Цим одразу привернули увагу присутніх на святі вшанування пам’яті воїнів, які загинули під час повномасштабного ворожого вторгнення, дітлахів і зацікавили їх. Хлопчиків і дівчаток  вони познайомили з установленими в організації  пластунів традиціями і звичаями. Звільнена в запас ветеран 128 ОГШБр  Оксана Чудновська організувала для дітей навчально-пізнавальні заходи і майстер-класи по малюванню.

Свято  вшанування переноситься на АЛЕЮ СЛАВИ на центральну міську   площу  Миру.  Відбувається покладання живих квітів, червоних запашних  троянд. Запалюються лампади пам’яті. Хвилиною мовчання  вшановується пам’ять  полеглих на війні героїв. Із посмертних фоторамок на нас уважно і  зосереджено  дивляться очі молодих, у розквіті фізичних сил бійців. Наче кажуть нам, що  зробили все, щоб ми були щасливими і жили в мирній державі, одній з перлин  світової  спільноти, володарки солов’їної рідної  мови, родючих  чорноземних земель, працьовитих і неперевершено талановитих сильних і нескорених  людей … 

У храмі ж почалося  вручення  нагород. По черзі їх отримують рідні Сергія  Бондарєва, Михайла  Демчика, Дем’яна Дмитрука, Василя Гаврильця, Михайла  Горича, Олександра Гнетила, Дмитра  Гриценка, Ігоря  Колодзінського. Із мокрими від сліз та сумними  очима  орден  “ХРЕСТ ГЕРОЯ” одержують  рідні  Степана Епереші, Дмитра Зейкана, Івана Копчі, Миколи Лемака, Михайла  Марушки, Романа  Марушки, Едуарда Чігора, Геннадія Тригуба…

На  храмовім подвір’ї  продовжується спілкування людей. Йде частування обідом. Дітям вручаються подарунки. Їх  надіслали члени батьківського комітету київського освітнього закладу “ХОЛЛІ”, рекламна агенція “Havas  Village” та  “Fresh Marketing”. Видавництво “Crystal Book” та  “Астролябія” передало  для дітей унікальні нові видання  пізнавальних і подарункових пам’ятних книг. Місцева та обласна влада закупила  для юних  гостей  смарт-годинники та сертифікати на водні розваги в Берегівський басейн “ЖАЙВОРОНОК”. 

Така увага і турбота  командування військових 128-ї ОГШБр підтвердила  всім  присутнім про єдність армії  і народу. У цій згуртованості і  єднанні  наша незборима рушійна  сила. Крок за  кроком  вона  допомагає  всім долати  складний шлях до перемоги, що дається нам такою  дорогою ціною. Вона  неодмінно приведе Україну до незалежності, волі і світлого її майбуття.

У цих жіночих очах стільки туги, болю, страждання, відчаю і самотності, що серце любої людини здригнеться від цього відчуття… Лише малий синочок рученятами довірливо тягнеться до татової посмертної нагороди “Хрест героя”. Рости, дорогий наш хлопчику, таким же сильним, мужнім і нездоланним, яким був твій татусь і в житті стань надійною опорою своїй матусі! Щоб над вами зоріло мирне небо, сіяло ясне сонце, в хаті панував достаток і затишок, спокій та любов!

Марія КОНКІНА

очільниця  Виноградівського відділення  ГО  МАЛІЖ

Фото: Виноградівська міська рада Fb

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети... Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Залишити відповідь

c

Lorem ipsum dolor sit amet, unum adhuc graece mea ad. Pri odio quas insolens ne, et mea quem deserunt. Vix ex deserunt torqu atos sea vide quo te summo nusqu.

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва