Травневе
Поетичні мрії – гінкі, мов травень. Зором охоплюєш пишне довкілля своє – і вирушаєш… Мрії линуть у небеса. У скарби його Величі, мов у люстра вдивляєшся. Вони віддзеркалюють світ і позачасся. Велич відроджено теж думками, як блиск, будівничими. Його Високість – оспівано дзвінко. Земля від співу – омолодила, і юна весна без кінця – у наших серцях.
Роза Софілканич-Марусенко
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.