Поки ми живі, героїв завжди будем пам’ятати!

День білим птахом лине в небуття,

На небі зоряний серпанок

Тобі подяка, Боже, за життя,

Благослови побачити кожний новий світанок…

З новою концертною програмою “Любила” у Виноградів вперше завітала Анастасія Приходько

Афіші, що запрошували глядачів нашого міста на її виступ, одразу привернули до себе  увагу багатьох. У вказаний час зал повністю заполонили  виноградівці. І ось, запалу тишу очікування появи  Анастасії Приходько, порушила    щемна  мелодія. На  заднику сцени  оживають  епізоди її  життя. Вдало зняті в кліпі   сцени її активної громадянської позиції. Співачка  завжди в гущі подій. Ось  вона  співає  хлопцям у час  перепочинку після  запеклого бою; ось  дає концерт для поранених в  шпиталі; ось  створює  настрій  для  прибулих, яких  обміняли і звільнили з полону…  Кожна сценка кліпу вражає правдивістю, її  непохитною  силою переконання,   патріотичним налаштуванням, жіночою харизмою, вібруючим  голосом драматичного сопрано, вкладеною чуттєвою глибиною її  душі, емоцій, переживання, страждання,   хвилювання і переконливої віри: “Ми  –  українці!  Україна, як мати, у нас –  одна!”

З7-літня  Анастасія Костянтинівна задумала і цікаво побудувала свою програму   виступу. Вона  започаткувала її  як невимушений діалог між сценою і залом:  глядачі  задають їй конкретні запитання;  вона на них –  вичерпно і правдиво відповідає…. І ось,  що з  того  вийшло. Співачці  прийшлося  розповісти всю  свою життєву біографію. Народилася  21 квітня 1987-го  року в  Києві. Мати,  українка Оксана  Михайлівна. Вже мала дворічного сина Назарчика, коли в сім’ї  з’явилася  галаслива і неспокійна  дівчинка  Анастасія. Працювала вона театральним  критиком, а згодом – в Міністерстві  культури України.  Батько, росіянин, шахтар, уродженець хутора Тополиний, в   Ростовській області  –  Костянтин Рибалов. Коли  Настуньці було 4 рочки, батько залишив її  матір  з двома малими дітьми на руках. Його тягнуло додому, а  Оксана    Михайлівна не захотіла  залишати свою землю, свій рідний Київ. На цім і розійшлися,  розірвали родинні стосунки.

Життя  давалось не легко. Але Анастасія звикла до того, що скрізь за себе має  постояти  сама. У музичній  школі грала на фортепіано, флейті, гітарі. Паралельно відвідувала і навчалася в диригентсько-хоровому класі. Професійну освіту (клас народного  вокалу) здобула в Київському державному музичному училищі імені    Глієра. Як у всіх  молодих, в  коло її інтересів  входили різні захоплення:  верхова їзда, шахи, тайський бокс, стрільба…  Володіючи  рідкісним  сильним голосом контральто (охоплював аж три октави) Анастасія Приходько стала співати  на сцені. У  її  репертуарі  авторські пісні,  мелодійні народні композиції. Її  жанр: етно- та поп –  музики…  Вони і привернули до неї увагу людей з шоу-бізнесу. Після перемоги на  телепроекті реаліті  шоу  “Фабрика  зірок-7”, що був створений  для підтримки молодих  виконавців,  Анастасії  Приходько  випало співпрацювати спочатку з Костянтином, а потім з  Валерієм Меладзе , Микитою  Рубченко ,  ТІК, брати   участь  в  лейблі  ТОВ “Moon rekords “, заснованому в 1997-році Андрієм Пасічником. Тепер її жанр  охоплював поп, рок, реп… її  синг “МАМА” одразу став неймовірно  популярним. У свій  репертуар концертних виступів його включили вже відомі співачки Маша Собко та Таїсія  Повалій, але так як  вона його виконує сама, це справді – неперевершено.

Потім, Анастасія  Приходько активну брала участь у багатьох телевізійних проектах та  шоу-програмах, була не лише учасницею, але і членом журі… Їй  запам’яталися “Великі перегони”, “Танцюю для тебе”,  “95-ий  квартал”, “Бійцівський клуб”… Своїм співом    вона запалювала людей на Євромайдані. Возила мітингувальникам  гарячий  чай, каву, їжу, одяг.  А зі сцени виголошувала нескореним українцям: “Я з вами!  ми разом і до кінця!”  Дивно, коли мати була нею вагітна, батько наполягав, аби зробила аборт. Є  Назарчик – і досить. Їм більше дітей не треба. Але Оксана Михайлівна не піддалася на  чоловікові погрози і зберегла  свою, вже під серцем, живу дитину…

І щира їй подяка за це. Дала  вона Україні  не просто  доню, а  відому  українську  співачку, громадську діячку, Заслужену артистку  України  (2017 ), співзасновницю громадського руху “Вимагаю змін”… 

А як  склалася особиста доля співачки? Першим її цивільним чоловіком був абхазький бізнесмен Нурі  Кухілева. Від нього в квітні 2010-го року народила донечку Нану. Однак,   на початку 2013-го подружжя розлучилося… і напевне, не дарма, в нашім народі   кажуть: “Долі своєї не обійдеш і конем не об’їдеш”. Ще в школі, першокласниця  Настуня  запримітила на три роки старшого за себе хлопчика Сашка. Він був з  заможної  родини. Йому батьки ніколи і нівчому не відмовляли. Підростав собою гарний, а ще  розумний і здібний хлопчина. У старших класах дівчата зграйкою вилися навколо нього, упадали кожна по-своєму до нього проявляла свої  почуття. Йому  подобалась білявка, Насті він уникав, не бачив. І ось випадкова зустріч змусила обох відчути, якою  важливою в їхнім житті  стала ця зустріч. Тепер уже  назавжди… 4   вересня  вони з  Сашком відсвяткують 11-ліття свого сімейного життя (прізвище  свого чоловіка вона ніде не афішує, бо просто вважає  є, що любов і щастя  люблять тишу). 15  серпня  2015-го співачка народила сина Гордія, а 25 березня 2021-го другого сина   Луку.

Її  пісні  будили душу, придавали святкового настрою, звивали чисті почуття…

Як хвилююче співачка виконує пісні “Тримай мене в своїх долонях, не відпускай” , “Якби мати знала”, “Чарівна скрипка “… Після вдалого тестування глядачів і їхній   обізнаності: по мотиву пісні проспівати один її куплет, Анастасія Костянтинівна співає свою неперевершену  “Мама”, популярні  серед молоді авторські свої хіти “Холодно”, “Зуміла”, “Між нами небо”… Ще й досі згадується пісня Анатолія Пашкевича “Степом, степом йшли у бій солдати”. У Другій Світовій  війні дідусь  співачки  дійшов до Берліна і розписався на стіні рейхстагу… Йому і всім героям України, полегли на  широкомасштабній  кровопролитній війні, яка триває і відбирає життя  цвіту нашої нації, вона, зі щемом в голосі, зараз присвятила її. А  потім звучали “Віра”, “Три зими”, “Все  за тебе”, “Голос народу”…

На сцену вибігають і стають поруч з мамою син Гордій  – справа, дочка Нана – зліва.   Одностайно  підхоплена залом лунає “Молитва за Україну”. Українська співачка, яка  22 роки на сцені  –  Анастасія Приходько урочисто проголошує: 

“Поки ми живі, пам’ять  про героїв невмируща, бо герої не вмирають! Клином журавлиним вони відлітають у  всенародне безсмертя! 

Зал, стоячи скандує:  “Слава Україні!” і як звитяжний клич, у відповідь звучить: “Героям  слава!”

Марія КОНКІНА,

очільниця Виноградівського відділення ГО МАЛІЖ