Співала юність про любов, на площі Миру збирала людей…

ПодіїСпівала юність про любов, на площі Миру збирала людей…

Співала юність про любов, на площі Миру збирала людей…

Ось і добіг кінця перший літній місяць…  Останній день червня припав на неділю. Після  випускних вечорів молодь ще до кінця не усвідомлювала, що вже підходить пора  розставання. На скільки  –  покаже  час, саме  життя. Вже від завтра кожний вирушить у  доросле життя своєю, ніким ще не протореною, стежиною. І випаде їм зараз зробити  важливий і виважений крок – вибрати професію, якої далі навчатиметься, набиратиметься знань, досвіду і згодом, як фахівець, молодий спеціаліст  примножуватиме блага собі, родині, суспільству… А поки-що, все це ще попереду.  Зараз їм ще можна розважатись, спілкуватись, співати. Просто прогулюватись рідним містом…

Спека  почала поволі спадати. Услід за молодими і ми вийшли на центральну площу  міста. Тут вже було гамірно і людно. З фонтану, який підсвічували барвисті вогники –  фіолетові, зелені, блакитні віяло приємною свіжість і прохолодою. Мінялися  композиції  його водяних струмин і святковий людський настрій непомітно посилювався. За  фонтаном одразу, частину площі тимчасово огородили…Там, члени  молодіжного гурту  налаштовували апаратуру,  готувалися до свого першого публічного виступу перед  своїми ровесниками і мешканцями нашого міста.

Все почалося з того, що молодий викладач вокального співу Вікторія Грабовчак отримала уроки в трьох місцях: Королівській та Широцькій дитячих школах мистецтв  та  сучасній дитячій розважально-пізнавальній студії “New art ” y нашому місті. Спочатку  вона обійшла всі школи в згаданих місцях, потім підібрала обдарованих голосами   учнів і записала до себе на заняття. А далі почалася систематична з ними робота. Врахувала їх вік, смаки, захоплення гуртами і співаками. Разом підбирали пісні, розучували їх. І ось зараз глядачі вперше мали почути і належно оцінити виступ  молодіжного гурту “Утопія”, спів його вокалістів і гру на інструментах саме цього злагодженого колективу.

І ось підходить час початку виступу новоствореного молодіжного колективу. Свої місця  займають ударник Олександр Левдар, соло-гітарист Віктор Білкей, бас-гітарист Олександр  Андрашко, за фортепіано сідає Емілія Чухран і соліст-гітарист Іван Бочкор. На якусь мить на площі запала тиша. Мов за помахом чарівної палички, над  принишклим тут натовпом численних глядачів, зараз злітають перші ноти   заворожуючої мелодії. Своїм соковитим  баритоном співак Іван Бочкор налаштовує молодих на ліричний лад виконуваною ним піснею “Небо”. Її змінює “Де би я не був”… У двох з Емілією Чухран зараз  дуетом співають пісню-зізнання  “Я на небі”. Неповторний мотив англійської  мелодії “Wicked Game” (“Вікід гейм”) у перекладі Кріса Айсека   виконує Іван Бочкор. Захоплені виступом ровесників вчорашні випускники міських шкіл знімають на мобільнки неповторні миті виступів цього гурту.

У дуеті Емілії Чухран та Івана Бочкора свіжо і зворушливо звучить улюблена  молодіжна пісня “В одній кімнаті”… В подяку всім захисникам України за можливість    радіти нинішньому дню, молоді співаки зараз виконують улюблену в народі пісню  “Там, біля тополі, калина росте”… Про перші почуття устами молодих зараз говорять пісні  “Обійми мене” та  “Я  так хочудо тебе”… І знову щемні мелодії звучать над площею, навіваючи людям теплі спогади  про віддалену в часі колись ними пережиту молодість, незабутні шкільні роки та час розставання на досі хвилюючих серця випускних   вечорах… Лунають  щирі оплески глядачів, підносяться квіти, слова щирої подяки  колективу гурту “Утопія”, їх керівниці Вікторії Грабовчак та звукорежисеру Олександру  Гармашу і працівницям культури Наталії  Вейконь та Олесі  Данилець, які посприяли цьому приємному знайомству з молодіжним гуртом “УТОПІЯ”, що своїм  виступом  вперше так вчасно і вдало заявив про себе, сотням  виноградівців скрасив вихідний і подарував гарний настрій. 

Чекаємо нових з  вами зустрічей!  – такими напутніми словами молодь міста провела    виступаючих членів  молодіжного гурту з арени. І хотілося услід, їм побажати:

Взятий вами  успішний  старт! Так тримати і надалі по життю! 

Марія КОНКІНА

очільниця Виноградівського відділення ГО МАЛІЖ

Фото: КЗ “Виноградівський міський будинок культури”

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети... Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва