Хмари
І За хмарами мріі – у прийдешнє линуть. Хмари, мов пороховиці, валунами – хмари. То небо брови нахмарить, то хмари тануть – небесна віддалина. Над горами літо відходить. Чатує за горами осінь. Літо час обіймає. Нам даровані теплі серпневі дні… ІІ Хмари димарями пливуть. Над дротами хмарини – висять. Художник відтворює день на полотні, наносить на тло ще літні тони. Хмаринка витерла піт із чола митцю. Гойдає вітер дерева, святкового серпневого дня, що за хмаринами гайнув… Мрії у прийдешнє вертають!
Роза Софілканич-Марусенко
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.