Хмари

Хмари

І
За хмарами мріі – у прийдешнє линуть. 

Хмари, мов пороховиці,
валунами – хмари.
То небо брови нахмарить,
то хмари тануть – небесна віддалина.

Над горами літо відходить.
Чатує за горами осінь.
Літо час обіймає.
Нам даровані теплі серпневі дні…

ІІ

Хмари димарями пливуть.
Над дротами хмарини – висять.
Художник відтворює день на полотні,

наносить на тло ще літні тони.
Хмаринка витерла 
піт із чола митцю.

Гойдає вітер дерева,
святкового серпневого дня,
що за хмаринами гайнув…

Мрії у прийдешнє вертають!

Роза Софілканич-Марусенко

Роза Софілканич-Марусенко закінчила історичний факультет Ужгородського національного університету. Викладала історію мистецтва в Мукачівській ДХШ ім М.Мункачі. Член Спілки журналістів України. Працювала позаштатним кореспондентом газет «Панорама», «Срібна земля». Автор поетичних збірок «Вернісаж», «Осінь у дзеркалах», «Закоханість», «При світлі дня», «Штрихи до портрета». Проводила літературно-творчі зустрічі з учнями Мукачівської СШ 1. Являється ініціатором проведення поетичних екскурсій містом для учнів шкіл, як до прикладу з з юними читачами Мукачівської міської б-ки ім.Духновича та учнями старших класів Мукачівської СШ 1 , в листопаді 2022 року.

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва