Скрижалі

Скрижалі

Людина – звичайнісінький ідеаліст, який намагається рівно зважити розум та серце, віднайти аналіз та передчуття в певних явищах, таких, наприклад, як буття, аби співставити з життям чи віднайти протиставлення та ідентичність сексу та Любові, або ж тілу й Духу...
Людина керується Словом Божим. А Боже Слово несе Любов у серце її та душу. Саме тому керується відчуттями серця та духовними.
Людина-християнин – це той, котрий вірує в Ісуса Христа, в Його вчення. Той, хто покаявся в своїх гріхах і увірував в єдиного Бога. Віра християнина не заснована на моральному кодексі чи загальноприйнятій релігії, християнин не має списку дозволених і недозволених вчинків. Християнин це той, хто Відроджений Богом. Бо Ісус рятує усіх без винятків. І це говорить, що він робить це не по праведності тої чи іншої людини, а зі своєї Великої Милості, яка розповсюджується, як на всіх людей, так і на всю Землю. Саме тому справжній християнин – Людина оновлена, відроджена Святим Духом та, яка вірує, що Він помер на хресті за наші гріхи і воскрес на третій день, довівши цим, що життя вічне є, довів, аби подарувати його нам – тим, хто Його прийняв. Прийняв, а значить – став Дитиною Божою і отримав нове життя (народився заново в Ісусі – в Любові).
Людина – Духовний Всесвіт – Вагіна. В якій проходить не просто реакція єднання та поділу на фізичному рівні, а Зародження Життя. Кажуть, Всесвіт утворився з великого вибуху, стартувавши з маленької точки до такого прекрасного нам видимого з зірками, планетами, галактиками... Хіба це не явний приклад (демонстрація) Любові, коли у взаємодії народжується Нове Життя? Самі по собі пологи – вибух. Де є звільнення Енергії, отже, Тепла та Світла (Радості та Щастя), яке разом з цим приносить «нову сполуку» – Дитину (Любов – фізичне втілення тієї Духовної Любові). Те, що Творець створив по Образу Своєму та Подобі – Собою та з Себе.
Людина відчуває в собі Бога, як мати дитину, котру носить під серцем. Ось така то Вагіна... Неймовірна Любов, яку відчуваєш зсередини, любо спілкуєшся з дитиною, котра є уособленням тієї Любові. Тому пологи – вміння народжувати Любов у душі. Мати – це ім’я Бога, на вустах дитини.
А хіба ми не діти? Плодіться й розмножуйтеся духовно – народжуйте Щастя, Радість, Любов, Добро, Віру, Надію, Терплячість, Милосердність... Це все плоди Духа Святого. І Він живе, перш за все, не в хмарах, не в церквах, а в людській душі. Фізичний світ втілюється через духовний.
Людина – це Скрижалі Господні на яких викарбовано Його Слово – ЛЮБОВ.

– Мамо, а про що ти мріяла, коли була маленькою? – зацікавлено спитала
– Я мріяла літати.
– Твоя мрія збулася?
– Так!

Світлана КЕДИК

ФОРМУЛА БОГА. Зміст

Народилася 24 січня 1981 року поблизу міста Виноградів) – українська письменниця, авторка поезій з вишуканим присмаком еротизму, філософських есе та прозових творів, казок для дітей. Дипломантка конкурсу Коронація слова 2011 в номінації «Романи» за збірку казок “Зірочка”. Лауреатка “Сорочої премії” ім. Петра Сороки (2021) в номінації “Денникова проза” за книгу “Етимологія щастя” Засновниця та редакторка культурно-мистецького інет-видання “Виноградівські Вогні”. Авторка книжок: «Світ Добра» (Карпатська вежа», 2012); «Етимологія щастя» («Український пріоритет», 2020); Співавторка: «Трикутник» («Лілія», 2017)

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва