Адальберт Ерделі «Імен. Літературні твори. Щоденники. Думки»

Літературна спадщина А. Ерделі, видатного закарпатського і європейського художника, засновника Закарпатської школи мистецтв складає два автобіографічні романи «Дімон» і « Імен», а також щоденникові записи, думки, що занотовувалися автором з 1922 року (перебування в Мюнхені) до 1955 року. Переклад рукописів митця з угорської  мови зробив учень Ерделі, художник, викладач Павло Балла.

Слово «Імен» утворене художником із букв угорських слів: Бог, Кохання, Мистецтво і Нескінченність. Ця символічність дозволяє  автору стверджувати про найкраще поняття людини – краси, любові, мистецтва, як найвищі ідеали життя.

 « … Адже саме те є гарним, що вічно живе. Невпинність вічної переміни. Форма, колір – це життя; постійна переміна твору – це краса. В цьому розмаїтті незакінченості живу і я. Постійно спостерігаю…»

У романі розгортається історія кохання героя твору до художниці Лілет. Та йому не було суджено завершитися щасливо. Неспинне бажання художника залишатися незалежним, відданим лише мистецтву спонукають до розірвання стосунків. Жага подорожей, нових вражень вели його тернистою дорогою до єдиної мети – бути художником.

«Дімон» –  роман, який став першим етапом самопізнання і самовираження художника. «Я не роман хочу писати, я тільки прагну хоч незначною мірою виразити свою душу», – зізнається у романі автор. Це пора пошуку свого мистецького шляху на фоні складного історичного періоду. Це сповідь, сповнена не жалю і гніву, а потреби ствердження і розуміння.

Книга видана у видавництві Олександри Гаркуші у 2012 році і приурочена 120-річчю від дня народження Адальберта Ерделі. Тираж видання лише 500 примірників, тому книгу знайти нелегко.

Валентина Костьо