Відтворюючи ідентичність вічності

Кожна держава має постаті, які у тій чи іншій мірі, творять історію – своєрідне особистісне бачення себе у світі та світу в собі.

Митці, науковці, підприємці… діячі різних галузей суспільної діяльності несуть для загалу приклад для наслідування та  захоплення.

А для того аби історія жила ми маємо пам’ятати їх імена. Імена тих, ким можуть пишатися не лише сучасники, але й нащадки.

Це ті, без яких важко уявити розвиток науки, культури і всіх інших сфер життя нашого краю та країни загалом. Це по-своєму великі і знамениті люди, гідні уваги.

Поповнюю імпровізований список відомих постатей Виноградівщини.

Січень нового 2017 року ознаменовує чотири прізвища: Розгоні, Олаг, Шаланкі та Русинко.

Юлія Шаланкі та Розгоні Василь в свій час, були в числі тих, яких мітингуючі обрали делегатами на з’їзд Народних Комітетів Закарпатської України. Делеговані їм повноваження дозволили схвалили історичний документ – Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною.

З коротких автобіографічних даних відомо, що Юлія Шаланкі народилася 120 років тому,  18 січня 1897 р. в с. Матійово. Закінчила 4 класи народної школи, бо змушена була заробляти на прожиток. Впродовж життя брала активну участь в антифашистських демонстраціях і маніфестаціях в чехословацький період за що  притягалася до судової відповідальності. З чоловіком проживавала в с.Нове Село звідки й була обрана делегатом І-го з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України. Померла Юлія Шаланкі 2 лютого 1973 року.

Ще менше життєвих фактів історія залишила про Василя Розгоні, власне відомо, що Василь Іванович народився 7 січня 1897 року у Виноградові. Мав початкову освіту, відносно політичних поглядів  – безпартійний. Проживав у рідному місті де і працював начальником транспортної контори. Закарпатським обласним судом засуджений на 10 років позбавлення волі. Президією Верховного суду УРСР 25 березня 1955 року засуджений на 6 років позбавлення волі. Реабілітований у 1992 році…

Дві наступні прізвища зі списку  видатних особистостей виокремлюють життєвий перід Василя Олага та Констянтина Русинко. Обидвоє причетні до царини науки. І якщо Василь Іванович відзначив себе в історії набувши звання кандидата історичних наук то  Констянтин Миколайович – заслужений діяч науки і техніки, доктор фізико-математич-них наук, професор.

Певною мірою, деталізуючи хроніку життя, Василь Олаг народився 15 січня 1932 року в с. Сасово. Закінчив історичний факультет Ужгородського національного університету та аспірантуру Інституту історії АН СРСР. У червні 1966 р. захистив кандидатську дисертацію «Боротьба класів і партій в Угорщині в 1919 – 1923 pp.»

Працював вчителем історії Вишківської СШ та  Ужгородської СШ,  згодом – коректором Закарпатської обласної друкарні. Невдовзі став доцентом Ужгородського університету кафедри загальної та новітньої історії.

Науковець досліджував політичну історію Угорщини початку 20-х pp. XX ст. Працював над темою що стосувалась історичних аспектів революції в Угорщині. Викладав нормативний курс «Новітня історія» та спецкурси: «Міжнародні відносини після Другої світової війни». «Новітня історія Угорщини», «Актуальні питання історіографії Другої світової війни» та ін.

Констянтин Русинко уродженець с. Олешник. Дата його народження 27 січня 1932 року. Професор кафедри теоретичної механіки, спеціаліст в галузі теорії пружності та пластичності працював на кафедрі вищої математики. Завідував кафедрою теоретичної механіки Львівської політехніки від 1977 до 1998 року. Своїми науковими дослідженнями вніс вагомий вклад у розробку цілого ряду фундаментальних напрямів сучасної механіки. Широко відомі його роботи, присвячені теорії пластичності, повзучості та міцності.

Відносно часу та свого земного перебування у ньому, усі четверо пройшли життєвий шлях залишивши спогади про себе, як у близьких так і пересічних людей. Певною мірою відтворюючи ідентичність вічності, позаяк й надалі житимуть у пам’яті наступних поколінь…

Світлана КЕДИК