Не їжа творить Людину…

Сучасний світ уже нікого нічим не здивує. Інновації у різних галузях будують новий ритм життєдіяльності людини. Очевидно, що прогрес таки має силу змінювати людей та світ навколо них. А як же зі світом всередині людини, тим, що формує її, як особистість!?

«Не дивлячись на те, що людина створена по подобі та образу Бога, людська багатовимірність виліплює з кожного із нас індивід, особистість, яка ідентична своєму творцю – собі. Бо особистісне «Я» диктує світ душевного стану, стиль та образ згідно якого живеш», – зауважила в розмові Світлана КЕДИК – жінка, про яку йтиме мова далі. Чим же вона заслуговує нашої уваги, спитаєте ви. І я відповім – а, нічим, окрім того, що є людиною, звичайною мешканкою Виноградова, дружиною, мамою, дочкою, сестрою… А ще вона є засновником та редактором культурно-мистецького інтернет-видання «Виноградівські Вогні» та творчою ососбистістю. У 2012 році вийшла друком її книга жіночих одкровень  «Світ Добра», а 2013-го цей твір був інсценізований. Друкувалася в альманахах та журналах, є дипломантом Міжнародного конкурсу «Коронація слова» (2011р.). У її творчому доробку психологічний роман «Щоденник Святої Грішниці», цикл поезій у прозі «Думки заміжньої жінки», казка «Перше кохання» (для дітей середнього шкільного віку), Світлана Кедик співавторка разом із Зденою Тесличко та Валентиною Костьо поетичної збірки «Трикутник», що нещодавно вийшла з друку.

Та є одна деталь, яка вирізняє її з-поміж інших, – впродовж 10-ти років Світлана не вживає в їжу м’яса, риби та морепродуктів. Згідно статистики одна шоста населення світу є вегетаріанцями. З кожним роком число таких людей зростає. У чому ж причина відмови людей від вживання м’яса? У кожного вони свої: чи то релігійні переконання, чи то етичні, чи економічні…, можливо, збереження чи покращення здоров’я.

– Світлано Василівно, розкажіть нашим читачам коротенько про себе.

– Я народилася в селі Букове. За першою освітою – товарознавець-експерт у митній справі, а за другою – спеціаліст з інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Наразі працюю провідним бібліотекарем у Виноградівській центральній районній бібліотеці. До моїх посадових обов’язків входить організація культурно-просвітницьких заходів. Це робота з різним категоріями населення. А взагалі культурною програмою, особливо молодь, сьогодні важко здивувати. Більше того, враховуючи вимоги сучасного світу. Тому творча робота вимагає відповідної поведінкової тактики. Часом виходить, інколи – не дуже, але, звісно, хотілося б, аби культурне життя нашого міста та району загалом, набувало все більших елементів, тих,  що здатні задовольнити інтелектуальні потреби людей.

– То по-Вашому, інтелект – це потреба людини?

– Звичайно. Це клопітка робота над собою щомиті.

– Ви ж не читаєте щомиті літературу або що…?

– Але щомиті розумію ситуацію, у якій перебуваю, щомиті аналізую поставлені завдання, аналізую незупинний потік інформації… так само, як будь-яка інша людина.

– Певно, саме аналіз життєвих тенденцій в цілому, став причиною Вашої відмови від вживання м’яса, риби та морепродуктів?

– Можливо.

– Хіба може бути така скромна відповідь від людини, яка є автором щонайменше однієї книги?

– Може. (усміхається).

– Добре. А у Вашій сім’ї всі вегетаріанці?

– Ні. Тільки я одна така.

– Це означає, що Ви для них готуєте м’ясо?

– Так.

– Тоді, суто жіноче питання: хіба під час приготування Ви його не куштуєте?

– Ні. Я своїм завжди кажу – не подобається, то не їжте. А якщо чесно, то майже 20 років практики на кухні дозволяють мені визначати стан готовності їжі та смакові якості без куштування.

– Як до Вашого рішення ставляться близькі?

– З повагою. Але хвилюються за моє здоров’я.

– До речі, як Ваше здоров’я? 

– Дякую. Добре. Скарг не маю, окрім того, що час від часу, як у всіх нормальних людей у мене буває мігрень, інколи сезонна застуда. А взагалі – я здорова, навіть лікар, коли кров здавала під час щорічного медогляду, подивилась на мене та сказала: «Ви гарно виглядаєте, нащо вам той аналіз».

– Але все ж таки, що змушує людину, яка виросла в селі, де стіл був завжди багатий на м’ясні вироби, зробити поворот у вподобанні їжі та відмовитись від м’яса назавжди?

– А я не казала, що це назавжди. Це тимчасово. Хто його знає, можливо, тимчасовість буде розміром у моє життя, бо відмова від м’яса – це стан, у якому зараз перебуваю, це спосіб, згідно якого живу, це свідомий вибір не через щось чи когось, а потреба, саме потреба інтелектуального розвитку, що визначив власні пріоритети людськості. Ось вам і відповідь.

– Є якісь певні харчові замінники м’яса, що ви вживаєте?

– Я над цим не замислююсь. Їм усе те, що їла впродовж життя тільки без м’яса, риби та морепродуктів. Звісно, в раціоні фрукти, овочі, молоко, яйця. Зимою, як усі українці, люблю мариновані та солені огірки, гриби, помідори… квашену капусту. Нічого надзвичайного. Немає нічого особливого в  тому, що я не їм м’яса, особливо інше – це мій свідомий вибір, який може зробити кожна людина. Сьогодні, думаю, вже нікого не подивуєш вегетаріанством. Мене багато людей запитує: чому ти не їси м’ясо? Мої пояснення їм не зрозумілі, тому кажу просто – не люблю м’яса. Мені вдосталь доводили, що  без тваринного білка я не зможу жити повноцінним життям. Як бачите, живу. Бо його повноцінність визначає не їжа, яку споживаю, а люди, які мене оточують, ті, які люблять мене такою, яка я є, ні за що просто так. Ті, котрим я присвячую своє життя. Зрештою, людина живе не для того, щоб їсти, а їсть для того, щоб жити.

– Вже розпочався Різдвяний піст. Що Ви можете порадити людям, які вирішили його дотримуватись і тим, які з певних причин цього не робитимуть?

–Як я вже казала, не їжа творить людину. Якщо той хто прагне постити фізично, готовий до цього духовно – удачі. В інакшому випадку піст немає сенсу. Тих, хто не постить, ані будь-якому священику, ані мені, ані іншим  судити зась, бо це особистий вибір, пов’язаний не з банальною відмовою від м’яса та риби, а з глибинним почуттям віри у те, чого ти прагнеш, що робиш. Взагалі поняття релігії дуже суб’єктивне і надто особистісне, я би сказала це інтимна частина життя відносин людини і Бога, вірніше пошуку Бога в собі. А якщо простіше: не хочете їсти м’ясо – не їжте; хочете бути щасливими – будьте; хочете любити – любіть та даруйте радість оточуючим вас людям. Це принесе світу і вам більше користі…

– Ви вірите, що світ прекрасний?

– Звичайно. Але разом з тим розумію, що він жорстокий. Чим більше у світі вегетаріанців, тобто людей схильних відчувати милосердя до ЖИТТЯ, яке створив Бог, як і людину не задля смерті, а для Вічності, тим він стає прекраснішим. І зовсім не парадокс, що світ ззовні і світ всередині себе творить ніхто інший, як кожна окремо взята людина. Немає нічого особливого в тому, що я не їм м’яса, особливо інше – це мій свідомий вибір, який може зробити кожен.

Любов ТОКАЧ