Юлія Драгун. З криниці народних скарбів

Зустріч у бібліотеці під ритми народного танцю і пісні, у супроводі доброго гумору, закарпатської автентичності та містики ворожіння в ніч на Андрія.

Дохристиянська історія говорить про існування старослов’янського дня Ядрея. Його святкування тісно пов’язане із ритуалами і обрядами, котрі збереглись і перенеслись до сьогоднішнього дня Андрія.

Ось так, з покоління в покоління, на кожне століття припадає народження людей, які збирають етнічні, фольклорні скарби відтворюючи їх у художніх чи то пісенних книгах, серед переліку яких Юлія Юріївна Драгун – письменниця, драматург, казкарка. Саме їй була присвячена зустріч «З криниці народних скарбів» у читальній залі Виноградівської центральної районної бібліотеки 12 грудня 2017-го.

У перебігу, по-своєму казкових подій, бібліотекарі ознайомили гостей з життєписом письменниці, відобразивши коротку біографію та творчі досягнення. Після чого з представниками відокремленого підрозділу Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги у місті Виноградів та студентами Виноградівського ВПУ-34 підготували етнографічну реконструкцію стародавніх вечорниць за мотивами книги письменниці «Ой віночку з барвіночку». Як приємне доповнення – пісня Юлії Драгун «Мій краю ти розквітнеш в благодаті назавжди» у виконанні вихованців дитячої школи мистецтв ім.Б. Бартока.

Перша частина вечору принесла головній героїні – чергову медаль та Міжнародну літературно-мистецьку премію імені відомого дитячого письменника, поета-пісняра Миколи Сингаївського у номінації “Літературні твори для дітей та юнацтва” за книгу “Мереживо чудесних мрій”, що вийшла друком у видавництві “Карпати”. Відзнаку вручала голова Української асоціації письменників Західного регіону, голова Львівського відділення українського фонду культури ім.. Б.Олійника, письменниця Елла Красноступ. Поважна гостя зауважила:

«Твори, удостоєні цієї премії, мають відповідати високим художнім якостям та втілювати благородні гуманістичні ідеали. Цим критеріям, на думку поважного журі Українського фонду культури та Української асоціації писменників, відповідають книги закарпатської письменниці Юлії Драгун.»

Виокремлюючи певні біографічні миті варто сказати, що Юлія Юріївна почала писати вже будучи бабусею. Початок творчої діяльності став своєрідним відродженням – від фізичної хвороби, що в свою чергу, стало духовним піднесенням жінки. Так суспільство отримало можливість пізнати Юлію Драгун як письменницю. На разі, авторка у творчому доробку має 15 виданих книжок:

«Хто раніше всіх встає»;

«Горнятко доброти»;

«Зернятка мудрості»;

«Посміхайтесь добрим людям»;

«Карпатська цілюща криниця»;

«Веселіться верховинці»;

«Кошик повний доброти»(чеською мовою);

«Дорога до криниці доброти»;

«Мереживо чудесних мрій»

«Сяйво моїх думок»;

«Перли Верховини»;

«Небом сонечко гуляє»;

«Дзвінчики пастушків»;

«Правдива дорога»;

«Ой віночку з барвіночку.

Вже самі назви книжок дають неабиякий посил тепла та світла, бо людина яка усім своїм єством прагне дарувати добро, у відповідь його і отримує. Саме тому книги письменниці здобули прихильність та схвальні відгуки, як у пресі так і в колах читачів, що найголовніше – найменшеньких – тих, для яких Юлія Юріївна пише.

От і не дивно, що авторка стає лауреатом багатьох літературних конкурсів, володаркою дипломів, грамот, подяк… а 1 грудня 2015-го Указом Президента України за значний особистий внесок у культурно-освітній розвиток Української держави нагороджена медаллю «За працю і звитягу».

Окрім численних удостоєнь Юлія Драгун є учасницею творчої організації «Митці Тячівщини», Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини», громадської організації «Світовий конгрес бойків».

Загалом, письменниця має більше 30-ти грамот за високий професіоналізм, творчу працю, особистий внесок у культурний розвиток Закарпаття та вагомий внесок у пропаганду літератури для дітей краю. Про неї навіть знято теленовелу «Калинові барви осінніх слів».

Та, певно, найсуттєвішим є те, що її поважають та люблять, як людину, як письменницю, в першу чергу близькі та рідні люди, адже родина всіляко сприяє творчому потенціалу авторки.

Особливою уваги заслуговує наполегливість Юлії Драгун у збереженні народних традицій Закарпаття. Адже усі її твори пронизані любов’ю. Любов’ю до рідного краю, до слова, до книги, до людей, до пісні.

«Її твори не лише конкретизують місце дії та характерне оточення людини, а невидимими нитками пов’язують минуле із сучасним і навіть майбутнім, зміцнюючи у такий спосіб єдність поколінь, передаючи нащадкам життєвий та емоційний досвід народу»

Зауважив доктор мистецтвознавства, академік наук вищої освіти України, заслужений діяч мистецтв України, провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури Закарпаття Іван Хланта.

Отже, Юлія Драгун – казкарка, чудовий збирач народних скарбів, який невтомно пропагує традиції та культуру краю через п’єси, сценки… відроджуючи у серці кожного українську самобутність – народні звичаї, пісні та обряди, вечорниці, колядування… – ось стержень як творчості так мудрості, що письменниця черпає з криниці українського народного джерела.

Черговим підтвердженням цьому є нова книга авторки, що нещодавно вийшла друком у видавництві “Патент” «Ой віночку з барвіночку». Саме магічна сила обрядів донесена до сьогодення, співзвучна рідна мова, звичаєвість гірського села, живучість традицій простих верховинців підсилюють відчуття тепла і яскравості родинного вогнища. Ця книжка, як і всі попередні, сповна передає відчуття любові до рідної землі, рідної мови, готовності захищати її. Адже, згідно переконання письменниці, прилучення дітей до пісні й танцю є досить результативним і передається від покоління до покоління – своєрідний зв’язок між минулим і теперішнім, традицією і сучасністю…

«У давні часи, коли електроенергії в горах ще не було, а в хатах освітлювалося ломпами або скіпками, перед Різдвом Христовим, у Пилипівку, леґіні і дівчата сходилися в одну хату, щоб допомогти вдові або одинокій господині по господарству. Такі посиденьки звалися вечорницями. Це була чудова нагода побувати разом, посидіти поруч з милою, спостерігати, як вона працює – чи шіковна. А дівчата раділи леґіням – була можливість перевірити, як кожен із них ставиться до дівчини. Навіть складали віршовані рядочки, як “Миленького поцілую, його серце причарую”. Кожен хлопець намагався сісти біля своєї милої. Зазвичай організовували вечорниці леґіні, домовляючись між собою, вибирали хату, де жили старі й одинокі, замовляли музик і повідомляли дівчат. Запрошували і старих людей, які розповідали всякі небилиці, оповідки, легенди, вчили молодь традиціям, обрядам, фіґлювали, виконували різноманітні співанки. Дівчата пряли, вишивали, плели. Хлопці різьбили ложки або тесали веретена. Робота була у всіх. Старші люди передавали досвід молодим. Старі діди, розказуючи всякі притчі, стежили за ватрою, носили дрова» .

Ось воно, попереднє авторське слово в передчутті автентичного дійства. Того, що разом з піснею, закарпатськими фіглями, дівчачим ворожінням… щирими усмішками самобутніх акторів повів під пелену ночі на Андрія.

І коли луна багатоголосся зникла, коли вдоволена аудиторія вибухнула оплесками, коли Юлія Юріївна Драгун усмішкою доброї господині свої думок і прагнень вчергове причарувала безпосередністю та простотою, мені захотілось затамувати подих у спокої аби викарбувати спогад зустрічі з непересічною особистістю. І нехай минуле сучасним кроком йде в майбуття, затирає за собою сліди. Нестрашно. Бо слово нетлінне і вічне по

своїй природі.

Довідково:

Драгун Юлія Юріївна, народилась 25 червня 1955 р. в с. Новоселиця, що на Тячівщині, в сім’ї колгоспників. Ледь їй виповнилося рік, як помер батько і матуся залишилась одна виховуючи п’ятьох дочок. Часи були важкі, і вона рано пізнала тяжку працю.

Юлійка в школі вчилась добре, весь свій вільний час читала книжки, потім з натхненням переказувала прочитане, відвідувала літературні гуртки, не було жодного свята, щоб не розказувала вірші, любила співати. Її пристрасть з кожним днем збільшувалась і переростала в любов до літературної творчості.

Після закінчення середньої школи, вдень тяжко працювала, а вечорами кожну вільну хвилину віддавала книжкам, які приносила додому з бібліотеки.

В 17 років вийшла заміж. Разом з чоловіком Михайлом, виховала двох синів, Володимира та Михайла, яким дуже раділи. Згодом родину Юлії поповнили невістки: Поліна, Тетяна, та шестеро онуків.

Складати пісні, вірші, твори для діточок почала у юному віці. Пройшли роки, багато з написаного не збереглося на папері, але на все життя закарбувалося в пам’яті.

У літературу прийшла вже у зрілому віці. Після важкої і тривалої хвороби разом з фізичним зціленням організму почалося її духовне відродження. Проявилося воно через поетичне слово. На чистому аркуші паперу її перо вимережило віршовані рядки. Живі. Одухотворені. Проникливі. У потоці клопітких жіночих буднів прокинулася її непоборна жага до літературної творчості, її девіз «ні дня без вірша».

Станом на початок 2017 року, Юлія Юріївна, автор вже п’ятнадцять виданих книжок: «Хто раніше всіх встає?», «Горнятко доброти», «Зернятка мудрості», «Посміхайтесь добрим людям», «Карпатська цілюща криниця», «Веселіться верховинці», «Кошик повний доброти» (чеською мовою), «Дорога до криниці доброти», «Мереживо чудесних мрій», «Сяйво моїх думок», «Перли Верховини», «Небом сонечко гуляє», «Дзвінчики пастушків», «Правдива дорога» та «Ой віночку з барвіночку».

Книги письменниці здобули прихильність преси, схвальні відгуки цілого ряду вітчизняних друкованих та електронних ЗМІ радіо і телеканалів.

Казки, п’єси, і сценки для найменших читачів та п’єси за мотивами Закарпатських вечорниць для дітей та юнацтва, постійно друкуються в журналах «Дзвіночок», «Малятко» та «Жінка».

Письменниця має 8 дипломів Лауреата книжкових конкурсів.

За книгу «Горнятко доброти», яка була представлена на VI Київській міжнародній виставці, Всеукраїнське державне видавництво «Карпати» було удостоєне Дипломом третього ступеня в номінації «Світ дитинства».

Книга «Зернятка мудрості» була успішно представлена на форумі видавців у Львові. За цю книгу письменниця отримала Диплом лауреата Другого літературного конкурсу ім. Володимира Дроцика, у номінації «Дитяча книга» (організатори цього конкурсу Українська асоціація письменників, Львівське відділення ім. В. Микульського, та літературно-мистецьке об’єднання «Третій горизонт».)

В 2012 році читач схвально зустрів пісенний збірник «Посміхайтесь добрим людям». Вірші збірника поклали на музику Галина Гордійчук та Марія Жабляк.

За вищезгадані книги, Драгун Юлія Юріївна, удостоєна Диплому Лауреата XVI конкурсу ім. Мирона Устриска.

1 серпня 2012 року отримала почесну грамоту «Ваше ім’я вписане в Почесну книгу альманах «Золотий фонд Бойківщини». Багато творів авторки взято до книги «З вершин і низин», яка видана 2012 року в журналі «Малятко», численні обласні та районні часописи в журналі «Дзвіночок» та «Жінка». Пісні Юлії Юріївни входять до програми факультативів та курсів за вибором з художньо-естетичного напрямку підготовленої Закарпатським інститутом після дипломної педагогічної освіти.

В рамках видавництва «Карпати» презентувала свої книги на 21-й міжнародній книжкові ярмарці «Book World Prague – 2015», яка відбулася в чеській столиці з 14 по 17 травня 2015 року.

Отримала сертифікат визнання заслуг за сприяння справі створення в Європі єдиного економічного, культурного та інформаційного простору за зміцнення дружби між європейськими народами.

Отримала Диплом Спеціальну відзнаку журі Літературного конкурсу ім. І. Франка за поезію, що базується на багатому фольклорному матеріалі у книжці «Карпатська цілюща криниця».

Нагороджена дипломом Лауреата V літературного конкурсу імені Володимира Дроцика у номінації «Краєзавство» м.Червоноград.

В лютому 2016 року нагороджена дипломом ІІ ступеня ІІ Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича в номінації «Поезія. Книга».

В листопаді 2017 року отримала медаль та Диплом лауреата Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Миколи Сингаївського у номінації «літературні твори для дітей та юнацтва» за книгу «Мереживо чудесних мрій».

З квітня 2012 року член Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини».

Член творчої організації «Митці Тячівщини».

З травня 2016 року член Асоціації письменників України.

З 2016 року – член редакційної ради журналу «Дзвіночок».

30 червня 2015 року нагороджена нагрудним знаком Тячівського району «За розвиток Тячівщини».

1 грудня 2015 року Указом Президента України за значний особистий внесок у культурно-освітній розвиток Української держави нагороджена медаллю «За працю і звитягу».

14 червня 2016 року за багаторічну літературну творчість та особистий внесок у збереження та примноження української етнографічної та пісенної спадщини Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь нагородив Драгун Юлію Юріївну медаллю «Знамення Пресвятої Богородиці» І ступеню.

Має більше 30 грамот – за високий професіоналізм, сумлінну творчу працю, значний особистий внесок у культурний розвиток Закарпаття, за вагомий внесок у пропаганду літератури для дітей краю. Проводить сумлінну діяльність заради естетичного, духовного виховання учнівської молоді, заради збереження, розвитку та відтворення безцінних духовних скарбів та народних традицій. Про неї знято теленовелу „Калинові барви осінніх слів” (Телеканал Тиса-1).

Світлана Кедик

Події