Її світ прекрасний і сповнений дива

Цю вродливу, завжди стриману і уважну до людей жінку в Закарпатті добре знать майже всі поети, композитори, видавці, шанувальники поетичного слова… Маріанна Салай-Пак – член Національної спілки письменників України та член Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини». До поціновувачів її 150 ліричних пісень, які звучали  на столичній сцені палацу «Україна» та на численних мистецьких форумах в Туреччині, Фінляндії, Німеччині, Франції, Угорщині та інших європейських країнах долучилися сотні людей. З 2009-го року Маріанна Йосипівна незмінний керівник Ужгородського районного осередку МАЛІЖ. Очільник літературного гуртка «Первоцвіт». За ці роки, разом із своїми вихованцями вони впорядкували і видали 7 збірок дитячої творчості.

Народилася 2 липня 1955-го в невеликому селі Підгорб на Ужгородщині, в учительській сім’ї Йосипа Федоровича та Єлизавети Юріївни Пак. З-поміж трьох дітей: старша Олечка – любила музику, молодший Богданчик – услід за татом тягнувся до спорту, а вона – середуща Маріанночка любила природу, поезію і слово. У дитячій голівці постійно римувалися рядки, народжувалися віршики.

Початкову школу закінчила в рідному селі. Середню – у Великих Лазах. У 1972-му стала студенткою філфаку Ужгородського держуніверситету. Записалася в літстудію ім. Юрія Гойди, яка діяла при обласній газеті «Молодь Закарпаття». Керував нею відомий письменник і літератор Василь Басараб. У стінах вузу познайомилася, а через три роки вийшла заміж за студента історичного факультету Анатолія Салая. Через рік у молодої студентської пари народився первісток Євген, а ще через вісім років донечка Ольга.

З 1978-го по 1989 роки працювала в обласній книгозбірні та МБА центральної бібліотечної системи міста Ужгорода. Це давало їй можливість завжди першою знайомитися з кращими зразками вітчизняної та зарубіжної художньої і публіцистичної літератури, з цікавими людьми, які були постійними читачами на абонементі.

З 1989 по 2010 роки Маріанна Салай-Пак працювала вчителькою української мови та літератури 5-11-их класів рідної Великолазівської ЗОШ І-ІІІ ст.. У 2004 році її запросили очолити літературний гурток «Первоцвіт» при районному Центрі дитячої творчості у Великих Лазах.

Активне життя Маріанни Йосипівни спонукало її до подальшої роботи над словом. Вона стала авторкою 10 поетичних та поетично-пісенних збірок, з якими успішно презентувалася на двох творчих зустрічах в обласному центрі. Зі своєю творчістю постійно знайомила школярів міста та всього району. Такі зустрічі сприяли розширенню горизонтів школярів та студентської юні у пізнанні, примноженні та збагаченні духовними та культурно-мистецькими цінностями нашого краю і люду. Як керівник Ужгородського районного осередку, починаючи з 2008-го щорічно готує обдарованих дітей до Міжнародного мистецького фестивалю «Рекітське сузір’я». Більшість її вихованців завжди в числі призерів. Сама Маріанна Йосипівна задіяна у журі фестивалю в номінації «Поезія». Уважно і зосереджено перечитує усі конкурсні роботи, знайомиться з молодими паростками творчої юні України, ближнього та далекого зарубіжжя. У вікових – молодшій, середній та старшій категоріях щорічно простежує та підмічає ріст їхньої творчої майстерності. Під її пильним зором формувалася творчість молодих поетів Василя Малишка з Ужгорода, Ольги Бучок з Червонограду, Дарини Гузинець з Мукачева, Крістіни Ткаченко, Оксани Плиски та Людмили Корольової з Виноградова… Від роботи з творчою юнню отримувала велике задоволення і сама творила. Вона авторка 10 поетичних та поетично-пісенних збірок: «Листок на вітру» (2002), «У чарах білого дощу» (2005), «А я ясочка-закарпаточка» та «Ностальгія» (2006), «Щастя земного пастка» та «Весняний рай» (2010), «Золотопад» (2011), «У долонях вічності» (2013), «В одежі слова» (2017), «На тлі осіннього причастя» (2019).

І ось в руках своїх тримаю її 11-у книгу «Страх, або Небесний сценарій» 80-сторінкову прозову збірку, яка вийшла в січні 2021-го накладом 120 примірників у видавництві ТОВ «РІК-У».  У ній однойменна з назвою книги повість та шість оповідань «Пастка для метелика», «Знак долі», «Їжак», «У своєму вимірі», «Вікторія» та «Сльози янгола». На цей раз авторка розкриває своєму читачеві непередбачувані в житті тривожні, хвилюючі, а часом драматичні колізії людських доль одиноких і самотніх людей. Вони проявляються у житті окремих людей в цьому шаленому сучасному справді суєтному світі. І протистояти їм нелегко. Однак авторка підводить читачів до думки, що в любій непередбачуваній психологічній ситуації завжди знайдеться вихід. Слід лише уважно вникнути у суть проблеми. Далі зуміти розкласти її на окремі складові, спробувати спростувати, як рівняння з багатьма невідомими. І рішення з безвихідної ситуації обов’язково знайдеться.

Книга залишає по собі цікаве враження. Авторка привідкрила двері у загадковий світ людських хвилювань, психологічних навантажень буденністю, навчає читачів не робити поспішних висновків, уважно оглянутися навкруги і, спираючись на власний досвід, силу волі та переконання душі робити виважені, мудрі кроки, пам’ятаючи, що ти живеш у суспільстві. Люди тебе обов’язково зрозуміють, підтримають і допоможуть вижити в будь-якій важкій ситуації.

Марія КОНКІНА