Візит без примусу

РоздумиВізит без примусу

Візит без примусу

Те, що ми зобов`язані мистецтву, воно від нас не вимагає. Тому, коли зібралися до галереї чи виставкової зали, просто залиште вдома байдужість, млявість, поспішність. Ви йдете до самих себе в гості. Бережливе відношення до цього поступку дасть вам відчуття балансу однієї не доповненої і другої переповненої частини вашого життя.

Не будете заперечувати, що мистецтво існує майже стільки, скільки і людина, то чому тоді вередувати вам, через не важливість цього феномену, чи ще через якісь зовсім необґрунтовані факти. Навпаки, треба частіше приходити  в місця накопичення творчої енергетики. Як часто ви ходите до лікаря? А можливо поміняти місцями ці дві структури і звести нанівець лікування пігулками, а залишити прогулянки і лікування естетикою. Загалом у вас розвинеться неабиякий смак і життєва сила. Навчитися бачити невидиме, уловлювати нечутне – з маленьких нових штрихів доповнювати, а то і творите по-новому своє життя.

Та перші кроки складні. Гадаєте, краще полежати біля телевізора, в контактах, однокласниках, з подругами, чи друзями в кафе. Як підняти себе на такий незначний крок? Без примусу. Повторюю, ви робите це для себе. Ваше сприйняття світу обмежене, ви схильні бачити більш успішніших за себе, чи навпаки надто прискіпливі до своїх можливостей. Так чи інакше вам не вистачає індикатора, що зможе регламентувати ваші амбіції чи адаптувати ваші обмеження у навколишньому середовищі. Цим індикатором може стати зовсім сторонній, відволікаючий від життя і повсякдення фрагмент. Відвідування галереї, знайомство з творами мистецтва зроблять невеличкий відступ у вашому сприйнятті світу і разом з тим наповнить новими враженнями. То ж відставте в сторону справи, обов`язки (навіть до церкви люди все це несуть, та ще й більшим тягарем, відчуваючи чи то повинність, чи то залежність), вас ніхто не спитає про гріхи, не буде тривожити сумління про недочитану молитву. Ви вільні від будь-яких причин-наслідків. Галерея чи виставкова зала подає вам на прекрасній таці порцію задоволення. Вмійте її з`їсти, смакуючи.

                                             Валентина Костьо

Найбільше люблю пізнавати світ, люблю читати, малювати (живопис, графіка, ілюстрація), писати вірші, вивчати мистецтво, в’язати, думати, гуляти, спілкуватися, прибирати в домі. Не люблю куховарити, але з любов’ю готує для сім’ї. Народилася на Волині. Виросла на своїх фантазіях, тому творчий путівник веде мене з дитинства та особливе творче піднесення почалося в зрілому віці. Автор дитячих збірок для дітей: «Намистинки» (ілюстрації авт.) вид-во Олександри Гаркуші, м. Ужгород, 2011р. «Відчуття щастя» вид-во «Майстерклас», м. Київ, 2014р. Персональні виставки живопису та графіки: 2009р. – м. Мукачево, замок Паланок, 2010р. – м. Хуст, галерея «Митець Верховини», 2012р. – м. Виноградів, галерея «Хелена», 2021р. – смт. Опішня, Полтавська обл., Національний музей-заповідник українського гончарства. З 2013 року працюю адміністратором виставкової зали ІМПАСТО в м. Виноградів на Закарпатті. Займаюся виставковою діяльністю.

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва