Весна ІІІ тисячоліття до н.є.

Шедевр кристалізується часом.

Весна – це завжди пробудження, відродження.  Це юність, оновлення, яскравість і невмирущість. Весна – це життя.

Якщо всю цю термінологію викласти  на палітру, то це фарба безсмертя, фарба, що відцвітаючи, розцвітає і, над якою не має влади час. Таке диво можна побачити в одному з найбільших музеїв світу. Національний археологічний музей у Афінах зберігає унікальну фреску ХVI століття до н. є. «Весна». Вона була знята зі стіни комплексу Delta-2 в Акротирі острів Фіра.

В III тисячолітті до н. е. (ранній бронзовий вік) в цій місцевості був заснований один з найбільших портів Егейського моря. Економічне процвітання міста сприяло розвитку доволі вишуканого стилю міської архітектури: багатоповерхові палаци розписувалися настінними розписами, обставлялися дорогими меблями і цінними предметами, що привозилися з острова Кріт, з інших островів Егейського моря, з країн Близького Сходу, Єгипту. Під кінець ХVI століття жителі міста змушені були швидко покинути острів через страшні землетруси, а згодом і виверження вулкану, який все засипав товстим шаром попелу і пемзи. Як і Помпея, місто завдяки цьому могло зберегти свої залишки на тривалий період часу. Серед численних скульптур і монументальних споруд, археологами знайдені унікальні фрески. Вони прикрашали парадні кімнати приватних будинків і громадських місць. Живописні малюнки тягнулися безкінечними стрічками, незалежно від архітектурних елементів. Сюжети цих шедеврів в більшості випадків запозичені із картин природи.

Фреска «Весна» займала три сторони кімнати на першому поверсі і зображує чудові лілії на вершині обривистих берегових скал, які складені з великих різнокольорових каменів. Небо, де літають пташки дуже схожі на ластівок, білого кольору, за виключенням синьої полоси  в самому вверху. З першого погляду очевидна схожість зі стилем мінойського живопису. Особливо це помітно в ненатурально мальованих скалах. Вони не відтворюють місцевий пейзаж Фіри того часу. Прямостоячі стебла лілій, скоріше всього, говорять про бажання вітати прихід весни. Чи був малюнок замовлений господарем дому, чи художник мав свій задум, щодо настінного розпису – не відомо, як і пропало у нашаруванні віків ім`я художника. А ось творіння – збереглося, закристалізоване часом!

Загадкові, неповторні і такі значимі для історії артифакти залишили нам предки. Невеликий, але  войовничий народ зміг виразити в художній формі головні людські питання: про сенс життя, про долю, про відчуття про божественне … Мистецтво древніх греків визначило фундаментальні особливості західної цивілізації. Вражаючий шлях пройдений майстрами того часу. Від архаїзму до гедонізму, від спостережень за реальним світом до елінізму. Грецьке мистецтво – це  унікальний прояв ясної віри в людину, спроба виміряти Всесвіт і розкрити таємницю божественного через сприйняття краси. Грецькі художники були сміливими першовідкривачами  і незвичайними свідками постійного стремління до ідеальної внутрішньої свободи, що являє собою височайший і найцінніший спадок, який залишили вони людству.

Валентина Костьо