Ірина Турцанаш – у стрічках ні кінця, ні початку

ПодіїІрина Турцанаш – у стрічках ні кінця, ні початку

Ірина Турцанаш – у стрічках ні кінця, ні початку

Любов бере початок із прекрасного…Наповнює людину і робить її прекрасною, людина наповнює світ собою і теж робить його прекрасним. Наповнений красою світ, вабить інших і цим магічним колом вінчає людське життя.

Ірина Турцанаш, майстриня з вишивки стрічками творить прекрасне своїми руками. Вона вишиває кольорові квіти і пейзажі. Здавалося б прості засоби і робота не складна, і композиції не вибагливі, а яка енергія наповнила виставкову залу ІМПАСТО, де розпочалася персональна виставка картин Ірини. Жива, життєдайна, якась давня і вічно молода. Ця теплінь, ця душевність провокує, задирає кожного легенько відкрити очі і дивуватися. Ці розквітлі ружі, маки, соняхи, ромашки ніби в оцю мить розквітли з пуп’янків. Вдивляєшся в за́верти стрічок, у лінії, які вони створюють і не бачиш ні кінця, ні початку – мить завмерла у розквіті і святі.

Ірина Турцанаш народилася у м. Виноградів. У свій час отримала дві вищі освіти: педагогічну(вчитель малювання і креслення) та економічну. Разом з чоловіком Романом виховують трьох донечок. Останні п’ять років родина живе і працює в Лондоні. Нелегко, але Ірина отримала право займатися приватною роботою на дому і охоче працює з дітьми. До всього, вона хороший кулінар і кондитер, має диплом переможця конкурсу. Вишивка стрічками – її хобі, захопилася ним десь близько восьми років тому із цікавості. Спочатку вишивала за готовими схемами, та з часом знайшла свій стиль і створювала власні композиції. Кольорова гама таких робіт надзвичайно ніжна і елегантна, те що необхідне для домашнього затишку, для комфорту в домі. У давнину наші бабусі робили подібні картини і прикрашали ними свої помешкання. Здебільшого вони використовували не так стрічки, як клаптики тканин. Ця праця, захоплення суто  жіноче, як і вишивати сорочки, плести вінки, розмальовувати глиняний посуд, будинок…Вона, жінка, робить це захоплено, старанно і з любов’ю, створює своїми дбайливими руками нашу буденність і ця краса рятує світ.

Валентина Костьо

Найбільше люблю пізнавати світ, люблю читати, малювати (живопис, графіка, ілюстрація), писати вірші, вивчати мистецтво, в’язати, думати, гуляти, спілкуватися, прибирати в домі. Не люблю куховарити, але з любов’ю готує для сім’ї. Народилася на Волині. Виросла на своїх фантазіях, тому творчий путівник веде мене з дитинства та особливе творче піднесення почалося в зрілому віці. Автор дитячих збірок для дітей: «Намистинки» (ілюстрації авт.) вид-во Олександри Гаркуші, м. Ужгород, 2011р. «Відчуття щастя» вид-во «Майстерклас», м. Київ, 2014р. Персональні виставки живопису та графіки: 2009р. – м. Мукачево, замок Паланок, 2010р. – м. Хуст, галерея «Митець Верховини», 2012р. – м. Виноградів, галерея «Хелена», 2021р. – смт. Опішня, Полтавська обл., Національний музей-заповідник українського гончарства. З 2013 року працюю адміністратором виставкової зали ІМПАСТО в м. Виноградів на Закарпатті. Займаюся виставковою діяльністю.

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва