Щось незвичайне у надзвичайному стані

Живопис Анатолія Сакалоша не виходить за рамки звичного, але відкриває щось незвичайне, залишаючи його у надзвичайному стані…

Прозорість фарб, осяяність простору якоюсь ностальгічною млявістю, м’якість пейзажів схожа з велюровою ковдрою. Лоскотно стає в грудях від приливу тепла, тепла, яке може віддавати тільки людське тіло. І врівноважено починає битися серце… Перебуваєш тільки тут і зараз. Антистрес, релакс-терапія? Так! Живопис неймовірно стимулюючий засіб у боротьбі з примхами життя. Мова йде про живопис Анатолія Сакалоша, художника, який не вдається до модерних форм свого вираження, бо ті форми здебільшого зухвалі, грубі, спотворені. Краса не потребує оздоби, вона у звичному, навколишньому – поряд. Потрібне бажання відтворити, а вже хист художника, його рука, пережиті емоції покладуть на полотно свій відбиток, і тоді…

Небо і калюжі, і небо в калюжах, ніби приливи кольорових хвиль, будуть грати з глядачем, імпровізувати, втішати, давати надію і твердо віру у можливість творити світ прекрасним. Дивишся – любуєшся, і не перестаєш дивуватися – кольорові калюжі, покинутий кар’єр, ледь помітна доріжка в траві створюють ілюзію, якусь неореальність, де, все-таки, існують оті авангардні риси, тільки у злагодженій зі світом формі.

Довідково:

Анатолій Сакалош народився 28 вересня 1956 р. в м. Хуст. З дитинства проявляв цікавість до музики і малювання. У 1978 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва. Працював художником-оформлювачем і разом з тим був у складі музичного ансамблю «Метроном», де був солістом і грав на барабанах.

Після одруження у 1983 році з сім’єю переїжджає на постійне проживання у Берегівський район. Серйозно займатися живописом почав з 1984 року. Художник надзвичайно любив експериментувати, пробувати різні матеріали, засоби для творчості, працював у різних напрямках: розписи на склі, на стіні, маски із пап’є-маше, акварельний живопис, різьблення по дереву, реставрація, колаж. Перша персональна виставка відбулася у 1994році в м. Берегово. Зараз перелік персональних виставок сягає півтора десятки – місцевого, обласного, всеукраїнського і міжнародного рівня. Неодноразово брав участь у мистецьких пленерах, сімпозіумах і творчих заходах.

У 2012 році став членом хустського народного творчого об’єднання «Митець Верховини».

З 2013 року – член Національної спілки народних майстрів України.