“Бібліотечні сутінки” у містиці перевтілень

Події“Бібліотечні сутінки” у містиці перевтілень

“Бібліотечні сутінки” у містиці перевтілень

Бібліотечний екскурс, таємниця неіснуючого  будинку на розі вулиць Миру та Борканюка, зустріч з місцевими авторами та  творчою молоддю  Виноградова, а на останок – КІНОЗАЛ. Ось таким видався вечір у «Бібліотечних сутінках».

Бліц-опитування, як спосіб спілкування з молоддю, розкриття мислення та тему книги та розуміння вагомості бібліотеки у суспільстві загалом,  стало початком вечору. Поступове продовження креативного дійства перейшло до подорожі залами Виноградівської районної бібліотеки.  

Як виявилось, будинок на розі вулиць Миру та Борканюка, насправді не існує, позаяк про нього не збереглося ніяких архівних даних. Тож думок хто це будував і коли є багато, але всі не закріплені фактами.

Кажуть, колись ця будівля була готелем під назвою «Рояль»; також тут був  кінотеатр та кафе «Корона». В період Австро-угорщини тут зупинялись навіть королі і певно розробляли химерні стратегії… А ще тут жили кінорежисер та актори фільму «Табор уходит в небо». Але найцікавіше те, що тут оживають книжкові герої та їх автори. Окрема деталь, заманює тим, що, згідно легенди,  директор бібліотеки незвичайна людина – ось уже впродовж сотень років перевтілюється з життя в життя. У цій бібліотеці вона найстарший бібліотекар, вдень – звичайна жінка. А тільки-но починаються сутінки, змушена виконувати свою головну роль – бути Ключницею. Тобто володаркою ключів від безлічі дверей. Так, щовечора, коли всі покидають будівлю вона відмикає усі двері окрім одних. І тільки в ніч «Бібліотечних сутінків» Ключниця  повела читачів до «потаємної кімнати»,  двері якої  відчиняються 1 раз на 100 років…

Студенти Виноградіського ВПУ залюбки подалися в містичну подорож, з гумором проте, по-філософськи сприйняли запропоноване бібліотекарями дійство.

Світло (Світло душі через призму книги), як символ знання, музика Всесвіту, як піднесення та творче звершення – ось що хлопці та дівчата  віднайшли у «потаємній кімнаті» де сконцентрована найдивовижніша емоція людини – ЛЮБОВ. Саме через неї проявляється весь дивосвіт і наша з вами реальність.

А далі було вільне спілкуваннями з авторами: Зденою Тесличко, Валентиною Костьо, Іваном Говбаном, Світланою Тарнавською. Казкарі та філософи, поети та музиканти представили себе та свою творчість. Музичний супровід молодої співачки Даяни Оравець додав  юнацького запалу, а Наталія Вілюс – поетка-аматорка відтворила себе у віршах.

Своєрідна творча тусівка з запахом печива, теплом чаю та затишком рідного дому знайшла закінчення у перегляді пригодницького фільму  в жанрі фентезі/комедії «Бібліотекар». Тож наостанок: смак попкорну, усмішки, фото та слова вдячності…

“Бібліотечні сутінки”  –  молодіжна тусівка відбулась 28 вересня, напередодні Дня бібліотек. Дозвілля в жанрі креативного читання мені доводилось проводити не вперше, але  вперше я проводила його усвідомивши себе бібліотекарем. 

З вдячнісю усім хто приймав участь та допомагав у втіленні задуму.

Світлана КЕДИК

Фото: Віка КЕДИК

Народилася 24 січня 1981 року поблизу міста Виноградів) – українська письменниця, авторка поезій з вишуканим присмаком еротизму, філософських есе та прозових творів, казок для дітей. Дипломантка конкурсу Коронація слова 2011 в номінації «Романи» за збірку казок “Зірочка”. Лауреатка “Сорочої премії” ім. Петра Сороки (2021) в номінації “Денникова проза” за книгу “Етимологія щастя” Засновниця та редакторка культурно-мистецького інет-видання “Виноградівські Вогні”. Авторка книжок: «Світ Добра» (Карпатська вежа», 2012); «Етимологія щастя» («Український пріоритет», 2020); Співавторка: «Трикутник» («Лілія», 2017)

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва