Ну що б, здавалося, слова… Володимир Шовкошитний

Один сказав: Так темно навкруги!

Замовкніть всі! Я знаю достеменно –

В тій темряві повсюди вороги

Чатують нас!” І закопав знамено.

Другий шепнув: „Будь проклята вона,

Оця пітьма! – Й од страху оступився. –

Тут мабуть пріва не засягти дна!

Я далі не піду!” – І зупинився.

А третій мовчки запалив свічу…

«На початку було Слово. І Слово було в Бога і Слово Богом було. Все через Слово бути почало.» – цитуючи Одкровення Івана Богослова продовжує:

«Ми себе усвідомлюємо у світі через Слово і  світ усвідомлюємо за допомогою Слова. А українська нація по суті своїй унікальна, бо відродилася із слова одної людини, із слова Тараса Шевченка. Неймовірним чином Тарас Шевченко сформулював нашу національну ідею: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля»»

З його появою в залі аудиторія принишкла  та затамувала подих майже на дві години часу поринувши в лекцію доктора філософії в галузі політології Володимира Федоровича Шовкошитного.

Ерудованість цієї людини показала неабиякі знання в теології. Тож,   крізь тонку матерію – від енергії кванту до матеріального Всесвіту повів слухачів за мрією. Він з легкістю переходить із виміру у вимір поєднуючи спільним коренем існування Бога та матеріального Всесвіту; культуру людської подоби та культуру політичного духу;  Дух Божий в основі людської душі і незламний Дух боротьби за державу… Озираючись у минуле, віднаходить миті творення історії Української держави за для того аби наступним поколінням сказати: «Історію пишуть переможці. Для цього її треба творити. А для творення необхідно вимріяти собі таку Україну, яка буде державою номер один у Європі.»

Володимир Федорович переконаний, що людина, як індивід приходить на цю Землю в пошуках щастя та за для того аби допомагати Творцю творити добро, цим самим споріднюючись з Ним.

А далі слідують тези людини, яка є співавтором всіх основних державотворчих актів України, серед них — Декларація про Суверенітет України, Акт проголошення незалежності України та Конституція України.

А далі ми чуємо розлиту поезію, що затікає в простір людської свідомості у саму глиб спонукаючи відтворити державу в собі та довкола себе, і не тільки. Адже одним з його просвітницьких напрямків є сповідування Бога в Душі, доводи того, що людина рівна Творцю у своєму творенні, коли помисли її беруть свій початок не з ненависті і болю, а з добра та любові…

Власне, його творчість є синтезом хронології та художнього сюжету, що в результаті дає твір справедливо історичної ваги без надуманих фактів, імен та подій. Саме таким є роман «Кров свята».

Його література дає насичення, позаяк спонукає до рядків між рядками…

Ну що б, здавалося, слова… 
Слова та голос — більш нічого. 
А серце б’ється — ожива, 
Як їх почує!.. Знать, од бога 
І голос той, і ті слова 
Ідуть меж люди! ….. 

                    Тарас Шевченко

Зустріч з Володимиром Шовкошитним відбулася 22 березня в читальній залі Виноградівської центральної районної бібліотеки. Він являє собою: українського поета, прозаїка, публіциста, громадського, політичного та державного діяча, доктора філософії в галузі політології, народного депутата України І скликання, ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, президента Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990–2003),. одиного із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», першого заступника Голови Національної спілки письменників України (НСПУ).

Цей рік для митця є цілковито ювілейним: 30 років катастрофі на ЧАЕС.

Володимир Шовкошитний півтора року відпрацював на четвертому блоці ЧАЕС, всього його атомний стаж складає 11 з половиною років. Чорнобильській катастрофі присвячено ряд книжок, автор зауважує: «Чорнобиль, щоб ви розуміли – це на тисячоліття. Період напіврозпаду урану 4.5 млдр. Років.»

Більш радісний ювілей – 30 років творчої діяльності. Ну, і на останок –  60-ти ліття від дня народження. З приводу останнього ювілею автор каже: «Я відчуваю себе значно молодшим – на 59»

Відчуття гумору, ерудованість, вміння мислити, патріотизм…. Все є. І незламність духу особистості, яка 92 дні провела на революційному Майдані, і  біль  в спомині про сина, який сьогодні боронить Україну від російського окупанта….

Автор збірок поезій:

«Эхо апреля» (1987),

«Жорстоке свято» (1990),

«Фантомний біль» (1994),

«Занедбаний рай» (1996),

«Торкнутися небес» (2009).

Прозових книг:

«Тяжкий хрест» (1996);

«Герої народжуються на могилах героїв» (2004);

«Кров свята» (роман) (2012)

Музичних альбомів:

«Фантомний біль»,

«Занедбаний рай»,

«Барди Чорнобиля»;

Автор сценарію фільму: «Хрест» (1996).

Співавтор сценаріїв фільмів:

«Поріг» (1988),

«Просвітлої дороги свічка чорна» (1989),

«Чорнобиль, трагедія і надія» (1996).

Світлана КЕДИК