У танцях і оргії письменницької музи з виноградівським натхненням

“Будні сучасного українського класика”

Літературний фестиваль «Карпатський Пегас» претендує на найкращу премію в країні, принаймні, так наголошує голова конкурсного  журі Василь Кузан. Власне, він є одним з ініціаторів проведення фестивалю саме на Закарпатті, саме  у Виноградові.

Отже, 20 серпня 2015 року до Виноградова з’їжджаються  літератори та письменники чи не з усіх куточків України. Години знайомства один з одним та містом, в процесі – дегустація виноградівського вина по-виноградівськи, себто смачно і досхочу…

У палаці Перені організатори проводять прес-конференцію. В ході  якої стають відомими певні деталі конкурсу. Зокрема, Леся Мудрак, секретар НСПУ по роботі з молодими авторами висловлює вдячність Виноградівській міськраді, що виступила в ролі організатора фестивалю за сприяння та підтримку творчості. Окрему вдячність Леся Вікторівна, виголошує  за заснування премії «Ордену Карпатських лицарів», меценатами якої є Андрій та Віктор Балога.

Загалом програма фестивалю досить насичена, сповнена закарпатського колориту, наїдків, екскурсій по місту,  жартів ну і, звісно, поезії. Поезію читають верхи на коні та біля вогнища на території кінного центру «Селід». Поетичне дійство творчої примхливості того вечора, дещо сп’яна, завершує день глибокої ночі у танцях і оргії письменницької музи з виноградівським натхненням.

Проте, журі чесно витримує таємницю переможців, а вже наступного дня, в рамках творчої зустрічі з читачами, оголошує володарів премії у двох номінаціях: краща поетична книга та краща добірка із 10 віршів, опублікованих на сторінці конкурсу у Фейсбук.

Не знаю, можливо, десь на околицях міста, люди чули, як вітер розносив рими з тріском багаття…

Другий фестивальний день проходить, так би мовити,  в творчому режимі творчих людей. Після денного майстер-класу у актовому залі ПТУ, письменники вирушають до санаторію «Теплиця».

Згідно графіку, проходять процедуру купання в басейні, вечірню трапезу, а вже по тому розважають гостей санаторію.

Класики української літератури – так називають присутніх письменників поети-ведучі, Василь Кузан та Леся Мудрак читають власні поезії проти ночі і еротичні в тому числі (від Лесі Мудрак). Також звучать  співи, до речі, знайоме незнайомство з приїжджими письменниками дещо розбавляє місцевий гурт «Чаламада».

Слово у поетичного мікрофону дають місцевому молодому автору Михайлу Чухрану та Юрію Мельнику з Іршави. Дитяча письменниця Юлія Драгун, мовчки спостерігає за дійством.

Виноградівські поетеси Здена Тесличко та Світлана Тарнавська  просто слухають поезію поетів-колег з України по той бік Карпат.

Інших молодих  авторів Виноградівщини на літературний фестиваль «Карпатський Пегас» не запрошують (з огляду на те, що їх присутності не спостерігається). А жаль, бо Виноградівщина таки багата на творчий потенціал. І нехай мені вибачать організатори, але це ВЕЛИКИЙ «-» у пропаганді авторів краю.

Проте, «+» в започаткуванні фестивалю, як такого.

Насамкінець, поети-гості дарують районній бібліотеці свої книги.

Вечір завершується коротенькими танцями, викликаними вже осіннім холодом, біля 11 години ночі.

Ранком, наступного дня письменників повезуть до села Новоселиця, де проходить акція становлення Каменя легенди, а далі гості-письменники вирушать на Говерлу (так зауважив Василь Кузан).

Протягом усіх днів фесту Святослав Гал – директор будинку культури, виконує роль фестивального гіда, розбавляючи поезію класиків української літератури (за словами Василя Кузана та Лесі мудрак) місцевими жартами.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Які враження залишились у мене?

Не залишились.

Але це моє особисте судження, можливо, спровоковане тим, що маю з чим порівняти (мова йде про конкурс «Коронація Слова»,  або  Форум Видавців у Львові).

Принаймні я чесна перед собою та читачами і відкрито можу сказати:

класика і твори класиків, це щось потаємне, для кожного читача особисто. Те, що на противагу різних людських вподобань проходить крізь століття даруючи живильне натхнення і для написання свого і для роздумів над ВІЧНИМ. Класика – це ВІЧНІСТЬ. І живе вона не в живих поетах-письменниках,  а в серцях читачів передаючись із роду в рід:

Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Леся Українка, Олександр Довженко, Олесь Гончар, Ліна Костенко, Василь Стус, Микола Куліш, Михайло Старицький…

Хто ж переможці?

Переможницею в номінації «Краща добірка із 10 віршів» стала Тетяна П’янкова з Івано-франківська.

Кращою поетичною книгою, на думку журі, є збірка Маріанни Шутко з Ужгороду.

По 10 кращих, на думку журі, авторів у кожній номінації,  ведучі  так і не назвали.

Сума премії залишилась втаємничою…

Серед запрошених:

Анатолій Кичинський – поет, лауреат премії ім. Шевченка (Херсон)

Олександр Косенко – поет, лауреат премії Нечерди (Кіровоград)

Аркадій Ромм (Одеса)

Олег Соловей (Донецьк-Вінниця)

Євген Баран (Івано-Франківськ)

Сергій Лазо – поет, автор текстів пісень Віктора Павліка(Тернопіль)

Віктор Мельник (Вінниця)

Мирослав Дочинець – лауреат премії ім.. Шевченка(Мукачево)

Леся Мудрак (Київ)

Олександр Гордон, пародист Іван Гентош та Ігор Гургула (Львів)

Василь Кузан (Закарпаття)

Наталя Трикаш (Полтава)

Оля Ласнюк (Луцьк)

Олена Гаран (Полтава-Виноградів)

Михайло Чухран (Виноградів)

• 

Світлана КЕДИК