Мантра Любові до Всесвіту – Ласло Гайду – ой, радуйся Земле…
Любов Безмежного Бога не можна обмежити рамками якоїсь зовнішньої форми. Тож вважати одні форми прояву Бога правильними, наприклад Ісус Христос, а інші – Крішна, Будда, Аллах… – неправильними, принаймні, нерозумно… Адже, будь-яка релігія – це шлях Любові і божественності, який кличе до Бога.
Це саме ті думки, що виникли тої миті, як зайшла до зали “Імпасто” та поглядом охопила присутні на стінах картини Ласло Гайду.
У-а-а-в! – пошепки вигукнула і занурилась у вищі світи. Те, що часом бачиш у занадто реальних снах, те, що можеш осягнути крізь плин безглуздя. Раптом стало спокійно на душі, дивишся і заходиш всередину зору, наче залізаєш в зіницю власного ока. Світ у вищій середині, чи то глибині сповнений веселки. Непереломлене світло у своїй первозданній окрасі починаючи від білого та закінчуюючи чорним народжує усю наступну палітру з ахроматичного контрасту. І ти починаєш вбачати мантру. Мантра Любові до Всесвіту – так би я охарактеризувала роботи Ласло Гайду, принаймні для себе. Той безмежний потік, портал яким він керує за допомогою пензля веде до Божественного світу, наче читаєш ведичні манускрипти не земного походження. Та оглядаючись поряд себе бачиш усміхненого дідуся з сивою борідкою котрий надто схожий на людину. Тож залишається захоплюватись тонкою до відчуттів сакрального світу душею, яка ділиться своїм спогляданням з іншими. Уособлення жінки у подобі і образі Всесвіту, космосу, народження Бога-Творця… думайте, як завгодно, або не думайте взагалі, натомість нашіптуйте слова, які в Різдвяну ніч стають священними.
Виставка вміщує в собі більше 60-ти робіт і мільйони елементів світосприйняття автора. Хочеться розгадати концепцію його задумів від кольору до уявлення; від естетичного сприйняття до душевного вдоволення; від безглуздя до торжества безумства у гармонії. Гармонія – ось, нарешті, правильне слово.
Творець Творив в гармонії, з гармонії, гармонійно. Баланс рівноваги ототожнення себе з Творцем дозволяє воістинну відчути Різдво – народження Бога в собі. І не залежно від того, чи ми покланяємось Сонцю, чи завжди і всюди сущій Субстанції… ми віримо. І сьогодні споглядаючи роботи митця з Хуста, Ласло Гайду, я вірю, що вищі світи це не ефимерна уява, а Реальність, яка співіснує разом з нами, в нас.
Ласло Гайду народився в Ужгороді. Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва та Український поліграфічний інститут;
Член Національної спілки художникв України;
Засновник Авторської дитячої художньої школи;
Володар більше тридцяти виставок серед яких половина є персональними;
Учасник багатьох пленерів, ну, і нарешті – сповнена позитивом особистість.
Виставка відкрилась 21 грудня та триватиме протягом місяця – всіх Новорічно-Різдвяних свят.
Світлана КЕДИК
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.