У спокої карпатських пейзажів – Василь Попович

Коли п’яним поглядом дивишся на ситуацію й не все так моторошно…

Найгірші передбачення справдились, але разом з тим і найліпші надії, бо виявляється, що мистецтво у будь-якому роді потрібно людям. Інакше немає сенсу у війні, і немає за що боротись. Та ну, це Валентина Костьо цитувала Черчеля, я тут ні до чого.

Зала ІМПАСТО зібрала людей у спекотний серпневий день на виставку художника всеукраїнського рівня – Василя Андрійовича Поповича.

«Не можу зрозуміти, я ж дивилася цю виставку в Ужгороді, – зауважила місцевий митець Ольга Гал, а дивлюся на роботи по-новому, в чому ж річ не можу зрозуміти…»

А тим часом публіка затишена у спокої карпатських пейзажів вишуковує щось своє особисте. Той колорит безмежності у відтворенні звичайної природної краси дозволяє тільки одну річ – зануритись у спокій фарб і так ностальгічно пригадувати все що було, що є і що буде. Саме так, саме те, що буде…

Не зважайте, я п’яна. П’яна від усвідомлення себе маленькою часточкою безмежного світу, тої творчої ностальгії, яка виринає звідусюди, без дозволу забирає тебе у свій вир і вже не відпускає.

І можеш ти шукати правди у наївних очах – не знайдеш, бо очі ховають за межами зору миті нескорені людським почуттям.

Експресія кольору, миті, що торкаються тебе з-за рамок потойбічними порами року і тільки портрет матері дивиться розсудливо, але з любов’ю на весь цей творчий світ і мовчки пишається сином.

Ось так. Мені більше нічого додати, і менше – також.

Довідково:

Попович Василь Андрійович – народився 1950 року в с. Великі Комяти, Виноградівського району Закарпатської області. В 1974 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва.

Улюблений жанр – пейзаж, натюрморт. Сьогодні майстер зізнався, що пробує себе в портреті…

Активно виставляється з 1980р. Учасник міжнародних виставок у Чехословаччині та Угорщині. Основна техніка-олія,пастель, акварель. Полотна В.Поповича знаходяться у приватних колекціях відомих українських та закордонних пооціновачів мистецтва, у приватних галереях Сполучених Штатів Америки, Канади, Німеччини, Ізраїлю, Чехії, Словаччини, Угорщини. Учасник міжнародних пленерів в Угорщині та на Закарпатті. Член об’єднання професійних художників з 1991р. Персональні виставки в 1995, 1998, 1999, 2005, 2008, 2010р.(всі Ужгород).

Мистецьке кредо: найбільше диво-природа.