Тривога

…Ти чуєш, Боже, як тиша кроїть з неба спокій

Ти чуєш, Боже, знов сирена!
Гуде та виє мов скажена?!
Чого ж Ти мовчки слухаєш згори?!
Тут краще чути, йди сюди!

На смак тривога, знаєш, підла і терпка.
Ти п'єш бездонність звуку із безодні дна.
Та не вгамуєш голоду, ані щемкої спраги.
П'єш – ковтаєш страху жадібну наснагу.
То колискова болю…
Чуєш, Боже, я говорю з Тобою?
Крізь завісу ночі, знов сирена.
Гуде та виє мов скажена?!
Чого ж Ти мовчки слухаєш згори?!
Тут краще чути, йди сюди!

Приляж у ліжку поруч мене, зовсім близько,
У очі глянь мої, торкнися пальцями обличчя.
Обійми і я засну у поглинаючій Любові.
Ти чуєш, Боже, як тиша кроїть з неба спокій.
Ті зіткані з смиренності небесні шати 
Зшивають рятівну сорочку кату…
Бо голоситься перемога долі.

Боже, від лукавого позбав, прости борги, як я прощаю боржникам і не введи в спокусу, хліб щоденний дай! Нехай ім'я Твоє святиться на небі, й на землі. Ти чуєш, Отче, будь зі мною в радості й коли лиха година. Шукаю прихистку в Тобі, Твоя… Тобою сильна Україна. 

17 травня 2022 р.

Світлана КЕДИК

ВЕЛИКЕ СТИХАННЯ. Зміст