Епізод

Епізодичність життя така хвилююча, така дорога і витончена на грані кришталю – заломлює та відбиває світло Всесвіту прямісінько всередину тебе

Запечені яблука з корицею, грецьким горіхом, родзинками та медом. Така домашньо-пастельна крихкість почуттів; така невідворотна вогкість через осіннє завіконня і затишок просто теплої хати; така благословенна милість бути поруч тих кого любиш і хто любить тебе.
Точка перетину світів і змісту життя, твого життя, котре проживаєш, кажуть, один тільки раз. Тільки один раз чуєш мелодію Бога, адже він наділив тебе Собою. Утамував спрагу родової розваги і випхав у зовнішній світ з материнської утроби. Певно, Бог загрався.
Ігри Великого такі непередбачувані, сповнені спонтанності й невідворотно Ним написаної долі у книзі. І навіть книга Його. Ти лише вміщений у неї епізод. Епізодичність життя така хвилююча, така дорога і витончена на грані кришталю – заломлює та відбиває світло Всесвіту прямісінько всередину тебе. Ось він світогляд у всій красі і невловимій думі про істину, що єдина, а правд багато.
Збочені принципи, збоченої людини, яка вважає себе вершиною, вінцем творіння. А все починалось з яблука. І мед був, і кориця, і грецький горіх і рецепт гріхопадіння. 
Я готувала його у вдоволенні підмішуючи господнього блаженства до фізичної похоті. Він шаленів випарами екстазу перетворюючи у ароматизовану свічку викинуті забобони з дерева життя та смерті. Просто кусав, покусував, смакував, прицмокував, ласував… відчував смак та запах плоду від плоду якого возродилось людство – пологи.
А гріх, тоді, в чому!?

Світлана КЕДИК

ВЕЛИКЕ СТИХАННЯ. Зміст