Мускус

Такими нас Бог і намалював –  голими та щасливими

Він розбудив мене цілунками. Цьомав і цьомав, цьомав і цьомав… усюди цьомав, наче я всюдисуща. Таки визнає мене Богинею 😊 авжеж. 
Доба майже перейшла нульовий рубіж і рівно в 00:03 енергетична мережа звабила місто світлом. Дім від сорому вкрився туманом, а через опівнічне вікно до кімнати стали запливати краплі холодного осіннього дощу. Пливли без вітрил до мене у ліжко де я плекала тепло затишку від радості бути разом. Солідарність любові дедалі більше зваблювала. Погашені свічки на столі все ще пахнули мускусом. Ніде правди діти – я люблю любитися. Бунт юнацького захвату охопив ореоли бажання від кутика до кутика, від вигину до вигину, від абстракції до йоги. Ми міряли підлогу і стелю і м’яку ковдру у перинах із мрій. А потому заснули в обіймах світу заґратовані в сплетінні тіл один одного.  
Такими нас Бог і намалював – голими та щасливими. Така приємна картина світу цієї ночі вже кілька годин виношувала ранок. Фарби розрідженого стану думок на висоті чакр відкривали спектр розуміння акту творення нового світу зі Світлом. 
І сказав Бог: «Нехай станеться Світло» 
І Світло сталося.
Запалилися зорі у темному просторі неба. Вони горіли нами і гріли нашим теплом безмірність вселенського небокраю. Аби там на далекій планеті Земля комусь захотілось  запалити цілунком свічку мускусу.  

Світлана КЕДИК

ВЕЛИКЕ СТИХАННЯ. Зміст