Вігвам
Спокій і затишок – так багато, коли втратиш і зовсім нічого, коли маєш
Танці дикого гатунку В стилі саксофону Гучно Рвучко З перспективою на стогін за вікном – дощ. Рве ревучий. Розриває плоть ночі навпіл. Не дає найменшого шансу на тихе любовне стікання. Агресія стосунків, наче відволікаючий маневр, бо таки лусне грім востаннє. Востаннє блискавка засліпить і кине розрядом у вже зледеніле тіло небокраю. Тої миті смерть бентежно відступить, стихне бряжчання ілюзій і ранок на підступах тиші забере у вігвам еротичного зніяковіння в ореолі Сонця, що закономірно підніметься над Землею. Танці дикого гатунку під дощем. З ним і Тобою. Ми у трьох рубцюємо калюжі сміхом дедалі глибше занурюючись в деталі, коли інтимні варіації вечору диктують спокій. Спокій і затишок – так багато, коли втратиш і зовсім нічого, коли маєш. Гучно Рвучко З перспективою на стогін Можеш малювати, а можеш ліпити із мокрої глини стінки посуду для граалю – плоть людини. Як закінчиш, я вдихну Сутність Нашу. Ґратулюю, Твоєму мовчанню.
Світлана КЕДИК
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.