План
Завтра я стану оновленою. Неодмінно стану, як тільки переживу свою ніч і вміщений у ній холод
План Грудень грає дощем за вікном. Ніч. Холодна і мокра змушує божеволіти лиш від одного свого доторку. В душі тепло. Тепло топить лід ззовні й витікає сльозами. Яке щастя! Яке щастя вміти плакати від щастя. Від щастя бути вміщеною у цю темну безодню холодної ночі, коли поруч Ти. Ти жеврієш у моєму серці вогником та вказуєш шлях тим, які заблукали. Темно. Сонце в ореолі бажання застигло миттю. І вже немає від нього, ані сплеску емоцій, ані вітру, що обпікає Землю благодатним вогнем. Холодно. Кришталь душі розсипається на друзки. У синтезі душі і кришталю народжується біль. Яке щастя! Яке щастя боліти Тобою. Боліти Тобою сповна! Усіма колами пекла і раю! Боліти за гріхи непрощені і прощені огріхи! Боліти за віру та за її відсутність! Боліти за мрію та її втілення! Боліти на втіху Диктатору, що диктує правила з самого початку, а каже – “Даю вибір”. Даєш. Звісно даєш вибір між життям з Тобою, або життям в Тобі. Бог-Диктатор. Так, чи інакше це єдиний план. Завтра я стану оновленою. Неодмінно стану, як тільки переживу свою ніч і вміщений у ній холод. А я переживу, згідно плану.
Світлана КЕДИК
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.