Я

…всім відміряна порція життя  в просторі і часі

Серце б’ється щомиті нагадуючи про життя. літній катаклізм оминув порцією зливи вимивши у свідомості дещицю справедливості… справедливої для всіх. Хто вони – всі!? Звідки всі!? У чому полягає всепоглинаюче бажання жити? Тамуєш спрагу болем, заїдаєш розпач тривогою, дрімаєш у знесиленні відчувати те серце, що б’ється. Б’ється щоб жити. За для чого? За для чого чи кого жити у світі всіх? Хто вони – всі!? Звідки взялися всі!? 
Ти можеш мені говорити про Дарвіна і його теорію еволюції; про Едемський Сад, Адама, його ребро і першорідний гріх; чи космічні перипетії народження життя на Землі. Та це не дає відповіді на питання: хто вони – всі!? Всі ті, які населяють мою душу і першорідним гріхом і еволюційними теоріями і космічним вогнем і раєм десь у піднебессі свідомості… у Буддою, і Аллахом, і Мухаммедом і всіма… всіма богами й небогами/ідолами, людьми й Лукавим. 
Дивна тенденція: Лукавий як і Ти – всюдисущий. То як же позбавиш Ти від нього!? Як позбавиш від Лукавого і більше не введеш у спокусу!?
Ось вона, справедливість справедлива для всіх. Всім відміряна порція життя  в просторі і часі. У кожного вона своя, свій горизонт світобачення. І навіть, коли ти потрапляєш за горизонт подій та падаєш у бездонну прірву сумніву, дещиця світобудови перетворює молекули, атоми, кванти… тебе у історію. Саме так всіх приймаєш, як себе, а себе як всіх. Тому справедливо поставити питання: хто я! 

Світлана КЕДИК

ВЕЛИКЕ СТИХАННЯ. Зміст