слІДИ
Немає Господа у світі! Ані у частці пекла, ані частці раю Господа нема
Коли в Раю лепочуть лілії турботи. А запах розпирає груди від журби. Коли стремління жити закриває очі на обличчі залишаючи сліди. Сліди від солі світу… А він все сипле, сипле, сипле… Вітер. Тріщить у хащах самоти, і без морозу люто виє у переддень біди. Іди! Іди! Кричить услід ‒ із Раю виганяє. Хіба ж він знає!? Чи знає Бог ціну журби, що болем серце розпирає!? Хіба, він відчуває страх і молить всепрошення?... Крах! Не бачить власний крах і далі грає в абсолют, бо бач, у камені твердиня. Мене ти покарав ‒ із Раю вигнав, а сам лежиш в гордині. Горілиць. Очима дивишся не в пекло, що створив, а в висоту амбіцій і театру. Ти ляльководом став своїх бажань, автором теракту. Умить і сотворив і вбив. І склав знаряддя праці, навік їх заховав у пастці скривдженої правди. Бо істина у тім, що Господа нема. Немає Господа у світі! Ані у частці пекла, ані частці раю Господа нема. Істина єдина: у Пеклі плачуть люди ‒ у Раю сміються.
Світлана КЕДИК
Світлана Кедик
Народилася 24 січня 1981 року поблизу міста Виноградів) – українська письменниця, авторка поезій з вишуканим присмаком еротизму, філософських есе та прозових творів, казок для дітей. Дипломантка конкурсу Коронація слова 2011 в номінації «Романи» за збірку казок “Зірочка”. Лауреатка “Сорочої премії” ім. Петра Сороки (2021) в номінації “Денникова проза” за книгу “Етимологія щастя” Засновниця та редакторка культурно-мистецького інет-видання “Виноградівські Вогні”. Авторка книжок: «Світ Добра» (Карпатська вежа», 2012); «Етимологія щастя» («Український пріоритет», 2020); Співавторка: «Трикутник» («Лілія», 2017)
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.