Світло йонів
Більше не є ані смуту, ані болю… лише спокій одвічний
Раб чекає покори і покарання. А я вільна у виборі: не рабиня і не грішна. Я свята. Блукаю святою Землею і Молочним шляхом. Вбачаю ореоли щастя в зоряних дорогах і ні крихти, чуєш, ні крихти тебе. Тебе тут немає. Ти тішишся в Раю егоїзму ‒ сам себе придумав, сам себе породив, сам себе полюбив. От любися з собою. Люби велич себе в пихатій самотності. З мого боку ти є в пеклі, а з твого ‒ я. Байдуже, бо навіть їх немає ні пекла, ні раю. І це ти придумав. Усі забаганки утворив у вирві власної уяви та змусив мене жити в ній. Не буду! Не хочу! Я йду! Тепер я ходжу святою Землею і Молочним шляхом. Вбачаю ореоли щастя в зоряних дорогах і ні крихти, чуєш ні крихти тебе. В моїх венах тече світло йонів. Воно завжди заряджене щастям. І якщо я стала причиною перемоги, то тільки тому, що ти ‒ війни. Більше не є ані смуту, ані болю… лише спокій одвічний. Це з твого боку я мертва, а зі свого ‒ жива ‒ вільна.
Світлана КЕДИК
Світлана Кедик
Народилася 24 січня 1981 року поблизу міста Виноградів) – українська письменниця, авторка поезій з вишуканим присмаком еротизму, філософських есе та прозових творів, казок для дітей. Дипломантка конкурсу Коронація слова 2011 в номінації «Романи» за збірку казок “Зірочка”. Лауреатка “Сорочої премії” ім. Петра Сороки (2021) в номінації “Денникова проза” за книгу “Етимологія щастя” Засновниця та редакторка культурно-мистецького інет-видання “Виноградівські Вогні”. Авторка книжок: «Світ Добра» (Карпатська вежа», 2012); «Етимологія щастя» («Український пріоритет», 2020); Співавторка: «Трикутник» («Лілія», 2017)
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.