стКрах

У безумстві кришталю криється присмак гіркоти людської подоби у образі Бога

Смерть існує в параметрах страху. Пишу новий алгоритм і нові можливості. Тепер код людства не у житті, а в любові. Абсолютний стан акту, що не вимагає, а спонукає творити задоволення для ближнього свого, як для самого себе тут і зараз. Не треба помирати для вічного життя, не треба грішити і каятись для прощення, не треба вибирати: так або ні. Прописана єдинородна можливість ‒ любити. Ніякого дерева пізнання добра і зла, бо зла не існує і дерева також. 
Повзають гади у моїх ніг, і жоден не грішний. Бо якщо взяти за основу не боротьбу, а любов, то війни немає. Немає варіації лукавого, ані його проєкту, а ні його голограми.
Отак, зняти запалення нервів, припинити пульсацію мозку плутаючи розум і серце в нейронній сітці. Розпаморочити голову пустопорожніми речами і врешті випустити той біль і не той також, що гризе зсередини. Лукаво впинається в м'язи душі зубами обману і гризе… вигризає останні сили бути, ким ти є. Блукаючи вулицями бездушного світу, що живе всередині і зовні також, забути межу між собою і врешті, спочити на плечі того, хто поруч. Того, котрий підкладає руку замість подушки, підставляє плечі проти вітру, груди випирає всупереч дощу… лиш би мені було солодко. 
Минають солодкі дні і ночі з цукрової вати. Медові полудні, марципанові ранки і тільки вечори з "криштальового цукру" цурають саму себе у безумстві. У безумстві кришталю криється присмак гіркоти людської подоби у образі Бога. 
Я би вподобала собі ближнього, та окрім мене самої нікого не маю. Я на самоті долаю запалення нервів у здоровому глузді. Адже смерть існує тільки в параметрах страху.

Світлана КЕДИК

ВЕЛИКЕ СТИХАННЯ. Зміст