Терези

це та частина проекції, яку ми намагаємось знайти в ближньому, але не собі

Яким би шляхом ти не йшов всеодно приходиш до себе — такого, чи інакшого.
Якщо ти хочеш сповнитись любов'ю, спершу маєш звільнитись від ненависті.
Якщо ти прагнеш народити Бога в собі, то перед тим убий в собі людину.

Абсолют — цікава штука, правда? 
Часом, мені стає нудно жити тут, на Землі. Набридло грати у гру за правилами та принципами всеосяжної думки соціуму. Здається, у своїх вигадках довершеності люди перевершили себе. І так натхненно вчать моралі один одного, що забувають її суть. Нівелюють єство життя, як такого, що покликане просто бути. 
Життя — процес творчості, воно було, є і буде, незалежно від нас. Та візерунки наших ідей виключно особисті. Проте, як би ми не намагалися вирізнитись з-поміж інших, ми є проекціями один одного. У цій буремній голограмі Всесвіту ми, наче пазли — самодостатні по своїй суті та водночас невід'ємні частки цілого. 
То скажи мені, де баланс, якщо щодня ми просимо — позбав нас від лукавого?
 Цим самим ми лукавимо, бо лукавий — це та частина проекції, яку ми намагаємось знайти в ближньому, але не собі. 

Світлана КЕДИК

ВЕЛИКЕ СТИХАННЯ. Зміст