Зірки

чим глибшим був гріх, тим сильнішим було задоволення 

Сім таємниць бездонної ласки тріпочуть крильцями на околиці моїх бажань. Сиплють сріблом найпотаємніше. А я чатую вечір з самого ранку аби вмоститись у сну на долонях. День поволі викручує години та легенько штовхає до пазухи з зірками. Темна ковдра неба вже оволодіває заходом мого сонця й похапцем готує ліжко. Чисте-чисте повітря після полудневого дощу мокрими слідами забігає до хати, всідається поруч мене на диванчику, що біля вікна. Простора шибка заламує світло й трепетно бігає туди-сюди по зблідлих стінах. Стіни тінями малюють візерунки пережитих сьогодні емоцій де ми разом лінуємось впродовж дня. Ліньки вилазимо з ліжка, ліньки п'ємо каву, ліньки снідаємо… в умовах неймовірної ніжності, усвідомлення бути один у одного. Його неголена борода тривожить моє обличчя після кожного туління вираженим почервонінням… Так я і заквітла просто посеред кімнати серед білого дня. 
Внутрішнє тремтіння ше тримало в облозі, наче після першого разу, ще гріло мереживом сподівань, ще пестило дотиком, ше домальовувало щоки жаром розігрітої жінки. А тоді перекинулось на бік і стало грішити далі, далі й далі… чим глибшим був гріх, тим сильнішим було задоволення оволодівати текстурою плоті аби вчергове ліпити любовну філософію життя. У кожного дня є таємниця, а моя сьогоднішня перевершила смак насолоди мокрим дощем. Після всього він все ще хотів ходити мокрими ногами по гаптованих простирадлах моєї душі. Так і казав, — хочу тебе мочити.
А я сміялась та відповідала — мочи. Я готова, бо мені не страшно. Мені не страшно розтанути, я ж не з цукру, хоч і солодка. 
Лизнув зо кілька разів й забрав у мокрий полон. 
Ми сохнули підвішені на гак у сонця впродовж останньої години дня. Мереживо заходу танцювало на наших усмішках спокою, отак перескакувало з його кутиків губ до моїх і навпаки. Аж поки ми не почули як тихенько опускається вечір. Дбайливо підкладає його долоні під мою голову й велить засинати. Та я все ще вередую денною спокусою перебираючи у голій пазусі зірки.

Світлана КЕДИК

ВЕЛИКЕ СТИХАННЯ. Зміст