Бог і Весна

Весна – рання чи пізня – розпростає свої крила, розпростає свої простори. 

Бог і Весна.

Нехай віра в диво завжди живе…

Весняна імпресія І

Берег осідає повільно у воду,
і виснуть дерева, немов у повітрі.
Плине ріка.

На березі дерева вросли корінням.
Сосна вчепилася ними за землю.
Жити прагнуть дерева!

Картопляне поле, що від дощів – нібито місиво, скоро покреслять довгі борозни.
Поле зорить у вічі весни.

Назустріч дню їде велосипедист присілком. Плине рікою весна – 
нова і рання… Світла!

Весняна імпресія ІІ

Береги, увібравши дощі й талі сніги, –
сповзуть у ріки, дном новим відкладуться. А намулом – дні…

Весні милий спокій ріки, 
мені – миттєвості її.
Повертаю за сонцем лице.

До неділі Вербної зрізають гілку верби.
Душам дерев, що корінням у тіло входять, – цілюща вода з гори.

Б’ють дзвони святкові у присілку.
Задумливо, плавно плине ріка.
Бог і Весна…

Роза Софілканич-Марусенко