Рецензія (31)

У місто приїхав по справах. Стояв у гурті людей на переході. Чекав, поки на світлофорі спалахне зелене світло. Прагнув опинитися швидше  на другому боці, вчасно перейти заводнену потоком легковиків вулицю. Нарешті це сталося. Від неочікуваної зустрічі розгубився.

Знайомтесь: Олеся Чепелюк. 34-ох річна хустянка. Любить своє місто, в якому живе, працює, творить.

Автором історичної поеми «Батуринський шлях» є Віра Григорівна Фесенко. Народилася 30 березня 1947 року у славнозвісному Конотопі Сумської області. По розподілу випускників Сімферопольського університету поїхала вчителювати на Міжгірщину.

Видавництво ArtHuss, Київ, 2018

Книжку із такою інтригуючою назвою отримала в подарунок на цьогорічний день народження від молодшого сина Віктора і зачиталася…

Так ось.

Понеділок, 03 грудня 2018 14:57

Щасливі хвилини нас не обійдуть

Додала

Щороку її вихованці дебютують на фестивалях МАЛІЖан «Рекітське сузір’я», що проводяться на Міжгірщині. Новими творами вони постійно дивують слухачів.

З приводу презентації книжки «Щасливою бути – це доля» Юлії Драгун

"Книга Юлії Драгун "Щасливою бути - це доля" - без сумніву вершина творчості відомої закарпатської письменниці, етнопедагога, поетеси, на чиї тексти написано десятки пісень" - говориться в анонсі до видання. Очевидно, що для цих слів були підстави. І аналіз твору допоможе нам краще зрозуміти зміст і особливості твору.

З шкільної парти почав писати вірші. Вчителька рідної мови та літератури не оцінила дитячого таланту, першої проби його пера. Після розмови з нею на душі залишився гіркий осадок. Однак писати не переставав.

Понеділок, 29 жовтня 2018 07:06

"добре сказав я ось я беріть"

Додала

"добре сказав я
ось я
беріть"
(В. Горват)

П'ятниця, 26 жовтня 2018 20:10

Відкриті очі мертвих канонірів

Додала

«…І ти хотів би кричати а тільки хихикаєш бридко

І ти хотів би перетнути каламутну ріку

А лише масажуєш коліно яке огортає звичка»

Несла комета вас та й зникла,

тепер між Богом і людьми

шукаєте земного світла

із метерлінгової тьми.

Зірки впритул, та не спекотно

від несподіваних думок.

Поезія безповоротна,

невпиннолита, як струмок.

Валентина Костьо

Сторінка 1 із 3