Вівторок, 17 липня 2018 18:24

ВЕЛИКА ПАЛАДЬ. Виноградівщина в історико-географічних нарисах

Додав
ВЕЛИКА  ПАЛАДЬ. Католицька церква ВЕЛИКА ПАЛАДЬ. Католицька церква

До 1946 року – Нодь Полад – розташована на Закарпатській рівнині на відстані 35 км від районного центру і за 15 км від залізничної станції Вілок. Перша письмова згадка 1420 року.

Але є відомості, що у письмових джерелах село згадується раніше – 1279 року (Щур В.І. “Нариси історії Севлющини”, Ужгород, 2004 рік, ст. 156) і 1325 рік – (С.Федака “Населені пункти і райони Закарпаття”, Ужгород, 2014 рік, ст. 34). В той час Велика Паладь належала Мукачівському замкові.

Про походження назви села є декілька версій. По одній з них кордони села омивала річка Тур. Найближча до села лежала ділянка її колишнього русла Полад. Звідси і пішла назва населеного пункту. По другій версії назва місцевості Полад пішла від угорського імені Поло, Пал з додаванням суфікса “Д”. Непереконливе припущення, що Нодь Полад утворилося від назви низинної болотистої місцевості.

Серед найстаріших родин у селі першими згадуються Ноді. Село звідси могло отримати назву Нодь Полад, або могло бути і навпаки.

Ось що писав в 1851 році краєзнавець Фийнєш Елек: “ Полад (Нодь) угорське село Сотмарського комітату, 5 римо-католиків, 30 греко-католиків, 870 реформатів, 15 євреїв складають населення з материнською реформатською церквою. Ґрунти частково червоно-піщані, частково чорно-суглинчаті,  середньоврожайні. Багато ділянок з лісами, і на Турі, і на Ботарі є водяні млини. Три поселення складають Поладщину (Полад Кіш, Полад Бот).”

В середні віки згадується готична церква, яку реконструювали у ХУІІІ ст. Є достовірні відомості, що жителі села прийняли реформатську віру в 1590-х роках. Сучасна церква побудована у 1913 році, має 700 сидячих місць. В 1958 році її повністю відновлено, а в 1983 році за рахунок прихожан зроблено капітальний зовнішній ремонт. Має два дзвони. В 1915 році один із них забрали на військові потреби. В 1926 році купили новий дзвін вагою 643 кг, який виготовив Егрі Ференц із Малих Геєвців. Із 70-х років минулого століття церковний спів супроводжує гра на дорогому електрооргані.

Жертвою сталінського режиму став пастор Великопаладської парохії Журкі Йожеф, який служив в 1929-1940-х роках. Зараз обслуговує громаду пастор Карло Мечері. Суттєво зросла і кількість греко-католицьких вірників,  тут зареєстровано їх громаду. Моляться вони в приміщені музичної школи. 8 вересня 2009 року проведено освячення наріжного каменя та ділянки під будівництво церкви Всіх Святих. Обслуговує громаду о. Оттіло Гойдош.

Школа була відкрита в ХУ ст. На початку дітей учив священик. Першим учителем у селі був Лодані Лойош, якого пізніше замінила Керекеш Юліана. Перша шкільна будова була зведена біля церкви і покрита дерев”яним гонтом. На початку 1930-х років церква купила нову школу від Голоді Лойоша, колишнього землевласника. Один із корпусів “нодьішколо” зберігся до тепер. До 1930 року в селі не було жодної людини з середньою освітою. Між двома світовими війнами діяла угорська чотирикласна горожанська школа. Від 1945 року – загальноосвітня середня школа з угорською мовою навчання. В 2015-2016 навчальному році в школі - 165 учнів, 28 вчителів.

В 1919 році в селі була утворена рада. Після падіння республіки, як і в подібних селах Угорщини, були репресовані його жителі. Після румунської окупації село перейшло під чехословацьку юрисдикцію. З 10 листопада 1938 року Паладь повернулася до Угорщини, як частина Підкарпатської Русі згідно рішень Віденського арбітражу. Під час війни 1941-1945 років 19 великопаладських жителів загинули, а з репресованих в 1944-47 роках – 51 сельчанин померли в таборах ГУЛАГу.

Восени 1944 року село було звільнено, в 1946 році знову утворили раду, розпочалася колективізація, яка закінчилася утворенням колгоспу “Більшовик”. Пізніше він був об”єднаний з пийтерфолуївським колективним господарством “Прикордонник”, в селі була його бригада. За нею закріпили 2093 га сільськогосподарських угідь. Вирощували, в основному, зернові – пшеницю і кукурудзу, кормові культури і фрукти. Одними із перших в Радянському Союзі запровадили сімейний підряд на вирощуванні тютюну. Матеріальна зацікавленість колгоспників сприяла різкому підвищенню врожайності цієї культури.

Тепер в селі проживає 1861 чоловік. У В.Паладі працює широкопрофільне підприємство “Карпат-Пак” з півмільйонними доларовими інвестиціями. Продукція: трикотажні вироби, в тому числі термобілизна, поліпропіленові контейнери, дитячі ігрові майданчики, басейни. На ньому зайнято майже 200 чоловік. Досить багато людей виїжджають на заробітки, особливо в Угорщину. Інші жителі села спеціалізуються на вирощуванні огірків. Їх масово закуповували консервні заводи. По лінії тваринництва відгодовують свиней і вирощують поросят на продажу.

 Іван Біланчук

 

 

Іван Біланчук

"Мабуть, ніхто не заперечить, що такі високі поняття як “батьківщина”, “національна гідність”, “патріотизм” починаються зі знання рідного краю – своєї малої батьківщини" 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.