Неділя, 25 серпня 2019 08:45

«Виноградів літературний» – ніби схрещувати святе з грішним

Додала
«Виноградів літературний» «Виноградів літературний»

«Виноградів літературний» –  нехитра назва, така що не вимагає глибокого задуму та викриття несподіванок. Проте, єдиною беззаперечною несподіванкою є те, що Виноградівщина таки має представників літературного слова.

Чи не занадто «високо» для маленького містечка вживати слово «література» по відношенню до авторів, котрі по мірі особистої спроможності «бавляться словами»?

Міра поняття відносне. Саме тому нехай кожен автор зважує суб’єктивність власних афоризмів, а читач – відтворює недописане вичитаним.

Мені випало бути упорядником даного видання та займатись комп’ютерною версткою. Тому заздалегідь мала можливість зацінити загальний потенціал майбутнього альманаху. З чого й народилась передмова «Рівень неоднозначності». Нижче, я надам її у повному обсязі, а поки повторюсь одним реченням: «Насправді, умістити творчий потенціал 21-ї людини на кількасот сторінках альманаху – це ніби схрещувати святе з грішним.»

Займаючись «схрещуванням» у найкоротші строки, уже сьогодні, тримаючи збірник в руках, виявила кілька робочих «мінусів» – вибачте. Проте, я маю і великий «плюс» – паперове втілення для когось мрії, для когось очікуваного бажання, для когось приємної несподіванки, для когось нових можливостей…

Тому, нехай кожен з авторів починає зі своєї відправної точки – успіху! І ще одне  дякую за те, що ви є. 

А я відтворюю кожного, як відчуваю:

Анастасія Алексик – наймолодша авторка альманаху, проте не вік визначає її світоглядний простір, як в ілюстрації так і в слові;  

Микола Бурмек-Дюрі – ром. Певно, визначення самоідентичності і формує його як автора;

Наталія Вілюс – нейрон, себто її вірші заряджають електрикою;

Вікторія Галас – ідентифікована собою. Проекція художнього слова виважена;

Іван Говбан – в ідеалістичних примхах цього чоловіка живе непересічний поет;

Діана Гулей – релакс;

Василь Густі – Василь Густі;

Юлія Драгун –  авторка книг для діток: мама, бабуся;

Світлана Кедик – Я;

Василь Кляп – патріот Виноградова;

Людмила Корольова –  особа «молодої статі»: віршовані пошуки себе;

Валентина Костьо – недосконалість її творів не потребує довершеності, бо вони все одно по-своєму унікальні;

Ірина Криванич – Іринка-мандаринка. Дівчинка, яка виросла й загубилась в дорослому житті;

Андрій Любка – витвір Себе;

Тетяна Микита – мама, як парадокс життєвих обставин і бажання писати;

Оксана Онучак – викладач поетичних рядків;

Петро Продан – столітник (своєрідна поетично-народна медицина);

Роман Таов –  бешкетник у рясі;

Світлана Тарнавська – дотик до кожної нервової клітини;

Здена Тесличко – абстракція, фантасмагорія почуттів;

Михайло Чухран – гарний настрій.

 

Ось такі ми – однозначно нерівні, чи рівно неоднозначні.

 

Рівень неоднозначності

 

Коли теорія знань має просторове значення, а література вміщує рівень неоднозначності.

Коли за межами будь-яких розумінь, рима – це ніщо інше як емоційний імпульс.

Коли прозові рядки дискутують на тему…

Схоже, Виноградів, у роді своєму маленького містечка на крайньому Заході України, деталізує власну сутність у авторських роботах. І цього разу це література.

Насправді, умістити творчий потенціал 21-ї людини на кількасот сторінках альманаху – це ніби схрещувати святе з грішним. Більше того – окреслити характерно їхню харизму. Можливо, це моя особистісна вада, бо звикла деталізувати, та хіба, у даному випадку, можна обійтись без фізики Івана Говбана з усіма його «квантовими ключами і ключиками»? Хіба можна заховати «яскравість» Андрія Любки, що вже й казати за Василя Густі, який досвідом, наче пластом, лягає на сторінки межичасся?... Можна без упину кидатись від автора до автора, випереджуючи імена наступників, вишукуючи імена попередників з приводу і без. Так, чи інакше, сторінка за сторінкою отримуватиме свого Читача, свій власний ореол перебування у спільній книзі. Бо, зрештою, «Виноградів літературний» репрезентує не прізвища, не імена, а стилі письма.

Зазвичай «Передмову» не читають. Та я, таки, наважуюсь дещо збудоражити Твою уяву, готуючи до незвичного смаку перечитування. Бо перед Тобою не відкрите художньо-літературне видання. Перед тобою вияв сміливості тих, які наважились показати дещо, сокровенні миті. Хтось вже має «письменницький стаж» у кілька десятків років, хтось злегка, чи наполегливо, дрейфує у літературному морі, а хтось ледь висуває свого «цікавого творчого носика»... І знаєш, саме у цьому родзинка.

Тому без зайвих слів бажаю Тобі смачного перечитування. Нехай імпровізоване творче гроно «Виноградів літературний», що саме собі обрало п’янку назву і місце у підніжжя Чорної гори, подарує Тобі відчуття втамованого, але жаданого літературного голоду.

 Довідково:

Альманах «Виноградів літературний» видрукований за фінансової підтримки Виноградівської міської ради. Був представлений в рамках літературно-мистецького фестивалю «Карпатський пегас» 21 серпня 2019-го. Ознайомитись з літературним доробком місцевих авторів можна у бібліотеках району, зокрема міста Виноградова.

 Світлана КЕДИК

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Більше постів в категорії « Любов – це дар небес