Середа, 16 вересня 2020 15:37

П’єр-Нарсис Герен (1774-1833)

Додала
П’єр-Нарсис  Герен (1774-1833) П’єр-Нарсис Герен (1774-1833)

«Клітемнестра вагається перед вбивством сплячого Аганемнона»

1817р. Лувр

В основу картини видатного художника епохи Ампір ліг  сюжет давньогрецького міфу про Клітемнестру.

Якось цар Спарти забув вшанувати жертвою богиню Афродіту. Розгнівана богиня напророчила царю, що його дочкам не буде щастя в житті.

Пророцтво збулося. Клитемнестра – дочка Тиндарея і Леди у свій час вийшла заміж за мікенського царя Аганемнона. Народила йому чотирьох дітей – Іфігенію, Електру, Хрисофеміду і сина Ореста.

Аганемнон зібрався йти у військовий похід на Трою, але кораблі ніяк не могли вийти в море через відсутність вітру. Оракул порадив принести в жертву дочку Іфігенію. Аганемнон так і зробив. Клітемнестра  страшно розгівалася на свого чоловіка, який заради військових планів пожертвував їхньою дочкою. Аганемнон, все-таки, відправився в похід. Дружина у його відсутність вступила в любовний зв’язок з Егисфом, його двоюрідним братом. Своїх дочок вона тримала за служанок, а сина вигнала з дому. Закінчилася Троянська війна і Аганемнон повернувся  додому, але не один, а з Касандрою, одною з дочок Пріама. Клітемнестра вирішила вбити свого законного чоловіка, після чого одразу вийшла заміж за Егисфа, який зайняв мікенський трон. Сім років Егисф деспотично правив мікенським народом. За цей час син Орест возмужав і, дізнавшись про віроломство своєї матері, вирішив повернутися в Мікени. Таємно пробрався на міський цвинтар, аби поклонитися могилі батька. Там він зустрів сестру Електру, яка його впізнала і розказала які приниження терпить весь народ від Егисфа. Розлючений Орест кинувся в дім матері та вбив її і Егисфа.

Після цієї трагедії на Ореста напало божевілля, страшні богині Еринії  переслідували його, і привид матері зводив його з розуму. Страшні муки терпів юнак, але бог помилували його. Аполон виступив у його захист, сказав: «Дитя народить аж ніяк не та, що зветься матір’ю. Ні, їй лише посі́в скормити дано. Народить батько. А мати, як дар від гостя, плід охороняє». (Есхил, «Евмениди»)

 

Валентина Костьо

 

 

Валентина Костьо

Малювати почала в 2008 році. Самотужки опанувала техніку живопису. Першими були роботи на склі. Згодом почала малювати на картоні, полотні мастихіном. Працюю в техніці графіки, акварелі, настінного розпису, ілюстрації художніх творів, карикатури, художньої вишивки. Перша персональна виставка відбулася в замку Паланок м.Мукачево в 2009 році; 2010р. – персональна виставка в м.Хуст, галерея «Митець Верховини»; 2012р. – м.Виноградів арт-кафе  «Helena». Брала участь у колективних виставках і мистецьких фестивалях м.Виноградів, м.Ужгород, галерея с.Пийтерфолво Виноградівського району. Дві роботи експонувалися в м.Київ.  У 2009 році написала перші казки і колискові для дітей. У 2011 році вийшла друком перша збірочка поетичних оповідок «Намистинки», яку сама ілюструвала. У 2013 році виходить друком українською та російською мовами збірка казок для дітей «Відчуття щастя». У творчому доробку – поетичні твори, оповідання, гуморески...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Більше постів в категорії « «Крейдяні скелі на острові Рюген»