П'ятниця, 13 лютого 2015 00:00

Як ми сприймаємо колір? Колір, як символ

Written by

Завдяки зору і його специфічній будові навколишній світ ми бачимо наповнений кольорами.

 

Ця багатоколірність сприймається завдяки тому, що колбочки на сітківці ока реагують на певний спектр (довжину хвилі) ізольовано.

Існує три типи колбочок. При ізольованій дії різної довжини колбочки кожного типу збуджуються неоднаково. Внаслідок цього кожна доля хвилі сприймається, як особливий колір. Колбочки першого типу реагують переважно на червоний колір, другого – на зелений, третього – на синій. Ці кольори називаються основними. Наприклад, коли ми дивимося на райдугу, то бачимо чітко саме ці кольори. Оптичне змішування основних кольорів утворює багато різних кольорів і їх відтінки. Якщо всі три типи колбочок змішуються водночас і однаково, виникає білий колір.

В різних культурах по-різному ідентифікують і називають кольори. Найдревнішими рахуються – білий, чорний і червоний. Кількість основних кольорів теж різна. Стародавній Схід припускав наявність п`яти-елементного світу, в Європі три – спочатку: червоний, жовтий, синій; згодом – червоний, зелений, синій. За пори Ньютона визначилося сім кольорів. Людина здатна розрізняти до сто тисяч відтінків, а очі художника – до мільйонна. Кольорова гама будь-якого живописного полотна обирається митцем, враховуючи свій емоційний стан і в якійсь мірі визначає індивідуальну особливість у виборі кольору, як свій стиль чи техніка. Глядач по-своєму, вдивляючись у зображення, обирає домінуючий колір чи відтінок і вже, відштовхуючись від нього, створює для себе зображення. Тож, оглядаючи одне живописне полотно, декілька людей можуть назвати основний колір по-різному. Це пояснюється багатьма чинниками, серед яких не маловажну роль відіграє наше індивідуальне відношення і сприйняття кольору взагалі. Наприклад, когось червоний колір може дратувати, когось бадьорити. Охриста гама у одних викликає смуток і приреченість, в інших теплоту і задоволення. Тому я не дивуюся, коли біля однієї картини двоє глядачів вискажуть різні думки щодо вподобань кольору. Це може стосуватися навіть тих полотен, де кольорова гама зважена і гармонійна. Такі інтригуючи моменти в мистецтві – це можливість вивчати себе через пізнання кольору. Наука, яка займається вивченням аналізу процесу сприйняття і розрізнення кольору називається кольорознавством. Вона має багаті пізнавальні особливості в тому, що саме колір визначає красу цього світу.

                                                     

Кольорознавство – дисципліна, яку вивчають у художніх та художньо-промислових навчальних закладах. Поняття кольору і його сприйняття дуже складне. Властивість тіл викликати визначені зорові відчуття є кольором, який утворюється світловим потоком. Досягаючи поверхні тіла він частково відбивається, а частково поглинається і переходить в теплову енергію. Залишок пропускається крізь нього. Ці явища утворюють відображення. Існує два типи відображення – дзеркальне і дифузійне.  При дзеркальному,  кут падіння дорівнює куту відображення. При дифузійному, промінь відображається у всіх напрямках.

Щодо поділу кольорів, то це дві групи: ахроматичні і хроматичні. До ахроматичних відносяться білий, чорний  і всі сірі кольори. До хроматичних – всі кольори спектру. Їх існує велика кількість, проте людське око здатне розрізняти приблизно триста. Хроматичний колір володіє трьома властивостями: кольоровим тоном, освітленістю, насиченістю. Ахроматичні кольори відрізняються один від одного хіба освітленістю.

Змішування кольорів допомагає знаходити відтінки і створювати різного роду зображення на полотні. В цьому процесі важливу роль відіграє кольоровий контраст, тобто зміна кольору, яка відбувається внаслідок його сусідства з іншим.

Художники-живописці визначають трикольорову основу палітри – червоний, жовтий, синій. Чорний вважається відсутністю світла і таким, що поглинає кольоровість. Білий – неподілене сонячне світло.

Розуміємо, що саме за таким принципом художник, розклавши фарби на палітрі починає творити, домішуючи до фарб пережите враження. Звичайно, це не менш складний процес. Відтворення зображуваного на папір, полотно, тощо не має якихось конкретних правил чи законів. Це одкровення людини і природи. Тому цей процес називаємо творчістю. В ньому перебуває людина, котра спроможна бачити, відчувати пильніше, чіткіше, з особливим, лише їй даним хистом. Творчість  характерна риса багатьох людей і цей процес, як і всі процеси в природі вічно змінний у формі і абсолютно не змінний по суті.

То ж, стоячи перед живописним полотном, зважте на такі не помітні, але важливі речі. Не поспішайте оглядати все «одним оком»,найкраще проглядається зображення на полотні, коли ви стоїте по центру. Але в деяких випадках, зробивши крок в сторону, можете наштовхнутися на несподівані відкриття,тому, що кут падіння світла інколи робить тіньові вібрації і поле зору сконструює інший варіант зображення. Обов`язково врахуйте освітлення. Тільки світло породжує колір! Це схоже на магію, в якій ви можете бути задіяні. Постарайтеся знайти ваше особливе місце з якого картина оживе.

Колір – це символ постійного руху світла,безперервного відображення світу перед нашими очима. Зловживання ним не має поганих наслідків. То ж насолоджуйтеся красою через пізнання кольору.

                                                                   

Валентина Костьо

                               

 

 

Валентина Костьо

Малювати почала в 2008 році. Самотужки опанувала техніку живопису. Першими були роботи на склі. Згодом почала малювати на картоні, полотні мастихіном. Працюю в техніці графіки, акварелі, настінного розпису, ілюстрації художніх творів, карикатури, художньої вишивки. Перша персональна виставка відбулася в замку Паланок м.Мукачево в 2009 році; 2010р. – персональна виставка в м.Хуст, галерея «Митець Верховини»; 2012р. – м.Виноградів арт-кафе  «Helena». Брала участь у колективних виставках і мистецьких фестивалях м.Виноградів, м.Ужгород, галерея с.Пийтерфолво Виноградівського району. Дві роботи експонувалися в м.Київ.  У 2009 році написала перші казки і колискові для дітей. У 2011 році вийшла друком перша збірочка поетичних оповідок «Намистинки», яку сама ілюструвала. У 2013 році виходить друком українською та російською мовами збірка казок для дітей «Відчуття щастя». У творчому доробку – поетичні твори, оповідання, гуморески...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
More in this category: « Що ми бачимо?