Світлана Кедик

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ото проходиш вулицями, наче ступаєш на Святу Землю. І, Господи, як же хочеться, аби вона дійсно була свята і очищена  від політичного бруду. Важко дивитись на  стовбури дерев, стовпи прошиті кулями, справжніми кулями, якими вбивають людей. Дивний парадокс мирного часу, а може очищення?

П'ятниця, 13 червня 2014 00:00

Роберт Тіводор, Рок-музика і Я...

Темний підвал будинку побуту 7 числа Червня місяця вмістив у собі пооцінювачів  рок-музики. І зовсім нічого, що пахло цвіллю, що оголені від штукатурки стіни дихали холодом. Але люди жили, саме жили, бо рок-музикою треба жити. 

«Виноградівські пацьорки або мистецтво на мамочках» – це вже в процесі нашої розмови усміхаючись зауважили дівчата. І зовсім нічого дивного, що замість того аби сходити в салон краси зайвий раз, чи зайнятись, як зараз модно казати, шопінгом, жіночки бавляться пацьорками.

 

Завершується 2013-2014 навчальний рік, та не у всіх учнів району завершується навчання. І це стосується не лише випускників, попереду в яких іспити, тести, співбесіди, екзамени, а й вихованців Малої академії наук Виноградівського районного центру позашкільної роботи з дітьми.

Виноградівський геріатричний пансіонат побудований у 1987 році. Розрахований на 240 осіб. Зараз там проживає 206 стареньких, одиноких, інвалідів, хворих… людей з усієї області.

У нас 4-х разове харчування – розказує Степан Петрович Керечан, керівник закладу, котрий ось уже 42 роки, як займає цю посаду. Прослідковуючи його  слова виглядає все так:

П'ятниця, 23 травня 2014 00:00

Майстер прихованих ліній

Кожне відкриття виставки, якщо визначити одним словом – це яскравість. Не святкова і збуджена, як зазвичай, а яскравість з чітким, чистим, хвилюючим трепетом.

П'ятниця, 30 травня 2014 00:00

Объять необъятное

Що ж, Шандор Зіхерман  потрапивши в Україну цими днями (власне,  до Виноградова), відкрив свою ювілейну виставку. Нічого особливого, то є звичайний художник, може, трішки ненормальний, і це лише тому, що норма для нього то є шаблон, а життя під трафарет не цікаве, адже, як каже сам герой – «Не всі ненормальні – генії, але і не всі генії – ненормальні».

«IREN? Нет. Не продаю ни за какие деньги – эта девушка меня любила и я ее любил»  – сказав і квапливо, але дуже обережно,  почав  діставати картину з  мягенького конверту.

  І навіть їй не подаруєте?

Три работы написал  и ниодну ей не подарил.  Как то, она меня спросила – «А которую подариш  мне?» Никакую – говорю,  –  они все будут находиться в лучших музеях мира. И когда ты туда прийдеш, то  в восторге увидиш себя.

Фізик за освітою,  романтик в душі, «не поет», філософ за покликанням – Говбан Іван Петрович.

Ну, що ж, на моє прохання надати свою біографію Іван Петрович пожав плечима, усміхнувся й промовив: «А мені нічого  сказати про себе окрім того, що я пишу». 

П'ятниця, 16 травня 2014 00:00

Віват, Андрій! Віват, Король!

В царину спокою і тиші мертвою ходою увірвалась музика, пробіглась росою по щоках і зупинила дихання на пісні, тої миті, як оживають портрети. Тільки подумати у дві години вмістити життя людини та ще й пронизати рідними нотами.